IНТЕРВ'Ю СТАТТI ЕКСПЕРТИ ПОДІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ СПЕЦПРОЕКТ: ЗРОБЛЕНО НА ПРИКАРПАТТІ КОНТАКТИ
MEGA

11.12.2018 14:03

-Маю гріх – продаю дитячі речі своєї дочки на OLХ. Чого ж викидати? Та переживаю, що колеги в інституті будуть вважати мене спекулянткою – червоніє кандидат наук.

- Ви не подумайте, що я вам щось хочу продати, я просто розказую про нашу конференцію – мнеться дівчина-адміністратор,

- Та я просто підробляю на канікулах, а так я вчуся на економіста, ви не подумайте, що я торгаш якісь – виправдовується працівник лижного прокату.

14.11.2018 15:33

1️ Яка ще золота осінь?
Які прогулянки по свіжому повітрю, зустрічі з друзями, походи по гриби чи велопробіжки? Ще фотосесію якусь придумаєте. Здуріли?  У вас депресія і крапка.

13.11.2018 16:40


Aimbulance – тричі найефективніша digital агенція в рейтингу Effie Awards Ukraine, номер 1 у дослідженні Advertiser’s Choice і рейтингу «Digital агенція року» за 2014, 2015 та 2016 рік. У 2014 році AIMBULANCE стала фіналістом фестивалю рекламної креативності Cannes Lions. За результатами сезону 2013/2014 агенція зайняла 8-е місце в світовому рейтингу ефективності незалежних агенцій від EFFIE.

01.11.2018 14:53

Не беріть на роботу друзів. Ніколи. Вони думають, що у вас можна буде працювати в 2 рази менше, а ви будете їм платити в 2 рази більше. Ви ж друзі! А ви вважаєте як раз навпаки. От і виходить, що у вас після цього ані друзів, ані якісно виконаної роботи.

23.10.2018 15:18

В 2005 р. я почала професійно працювати з комерційними організаціями, і відтоді не перестаю дивуватися вмінню нашого бізнесу «виживати» в українських умовах та численним спробам допасувати національний досвід до реалій західного світу. Чи (і наскільки) готові ми до роботи на зовнішніх (західних) ринках? Що із знаного/практикованого нами вартує використовувати, а що залишити дома? Що можна адаптувати? З якими викликами зустрічається український бізнес, коли вирішує «працювати в Європі»?

Підсумки-2016: 5 знакових подій в АПК

На експорті сільськогосподарської продукції Україна заробляє на третину більше, ніж на металах, на 162% більше, ніж на машинобудуванні, і в 7,14 раз більше, ніж на легкій промисловості. У 2016 році АПК закріпив своє місце в національній економіці, згенерувавши близько 12% ВВП. Експорт продукції АПК перевищив $10 млрд, що відповідає третині всього експортного виторгу. Обсяг агровиробництва, за даними Держстату, за 10 місяців року, що минає, виріс 2,9% порівняно з аналогічним періодом минулого. У 2016 році Україна знову оновила рекорд врожаю зернових, зібравши 64,2 млн тонн або +4 млн до показника минулого року. Середня врожайність склала 44,8 ц/га проти 41,1 ц/га в 2015 році.

«В основному, результати за 2016 позитивні. Хороші показники з врожайності, з виробництва, зупинилося падіння, яке відбувалося в 2014-2015 роках у тваринництві й садівництві, ─ каже Тарас Висоцький, генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». ─ Тому, скажімо так, не ідеально-ідеально, проте, в цілому, 2016 рік можна охарактеризувати як позитивний для аграрного сектору».

Культура

Обсяг, млн тонн

Динаміка, млн тонн

Урожайність, ц/га

Продовольчі культури

Пшениця

26,1

 

42

Кукурудза

26,1

+2,8

61,5

Ячмінь

9,5

+1,2

33,1

Жито

0,395

+ 4 тис. тонн

22,7

Овес

0,510

+21,6 тис. тонн

24,6

Гречка

0,183

+55,2 тис. тонн

12,3

Рис

0,069

+6,4 тис. тонн

56,5

Технічні культури

Цукровий буряк

13,2

+2,8

455,4

Соняшник

12,9

+1,7

21,9

Соя

4,1

+0,219

22,6

Інші

Картопля

20,9

+0,051

160,7

Овочі

9,0

-0,21 тис. тонн

208,2

Виноград

0,4

+13,7 тис. тонн

95,7

Фізичні показники роботи галузі менш інформативні, ніж фінансові. За січень-вересень 2016-го 87,6% підприємств, що працюють у сфері сільського, лісового і рибного господарства, були прибутковими ─ їх сумарний фінансовий результат склав 758,7 млн гривень (до оподаткування). 12,4% збиткових підприємств генерували фінансовий результат на рівні 972,7 млн гривень. Таким чином загальне сальдо по галузі склало -214,0 млн гривень.

Рентабельність операційної діяльності великих та середніх підприємств АПК склала за цей період 2,2%. Низький середній показник обумовлений глибоким мінусом, в який пішли окремі сектори ─ так, за оцінками FAO, виробництво молока в травні-вересні цього року було історично збитковим. За словами віце-президента Асоціації виробників молока Анни Лавренюк, рентабельність молочного бізнесу в Україні становить «мінус» 22,5%.

Тож не дивно, що бізнес не поспішає співати дифірамби сезону. «Цей рік був досить складним. Багаж питань з 2013-2014-2015 рр. залишився невирішеним, і ми перенесли його в 2016 рік. Але на тлі тієї волатильності, яка загалом у світі відбувається... ну, слава Богу, що так», ─ ділиться Сергій Мазін, генеральний директор холдингу KSG Agro. ─ Наступний рік очікується, напевно, ще складнішим».

Forbes сформував перелік із п'яти ключових подій і трендів, які справили основоположний вплив на галузь.

Зміна системи оподаткування в АПК

Незважаючи на те, що система спецрежиму в АПК зазнала змін ще два роки тому, завдяки етапності запровадження нових правил повною мірою ефект проявився лише в 2016 році.

Сума ПДВ, яка залишалася до нинішнього року в розпорядженні сільгоспвиробників, в 2016-му була диференційована залежно від економічної стійкості конкретного сектору. Так, представники найбільш проблемної підгалузі АПК ─ тваринництва ─ продовжували акумулювати на рахунках 80% ПДВ, в той час як для рослинництва цей показник становив лише 15%.

«Практично повне скасування держпідтримки по ПДВ, яка вже сталася в рослинництві ─ це, напевно, було найбільш відчутне [нововведення] в цьому році, тому що навантаження досить сильно збільшилося», ─ каже Сергій Мазін.

Спробою компенсувати аграріям втрату ключової пільги стало виділення в бюджеті на наступний рік 1% від аграрної складової ВВП на підтримку галузі, що еквівалентно 5,5 млрд гривень. Зважаючи на те, що пільги для АПК «важили» 30 млрд гривень за підсумками 2015 року, баланс явно не на користь сільгоспвиробників.

Епідемії в тваринництві

Африканська чума свиней або хвороба Монтгомері ─ небезпечне захворювання тварин, що викликає 100% смертність, яке активно поширюється в Україні. У 2016 році було зафіксовано 90 випадків АЧС, проти 40 в 2015-му. Оскільки заходи боротьби з епізоотією передбачають знищення поголів'я, АЧС, будучи безпечною для людини, завдає колосальної шкоди економіці. Крім того, статус держави з підтвердженою АЧС загрожує введенням заборони на імпорт тваринницької продукції. На сьогодні таку заборону відносно продукції з України ввели Російська федерація, Вірменія, Молдова, Румунія і Білорусь (остання ─ щодо продукції з кількох областей України).

Наявні оцінки втрат від АЧС для українського тваринництва відрізняються. Найконсервативніша цифра, озвучена представниками профільного міністерства, становить $4,81 млн, з яких $3,3 млн ─ втрати бюджету на проведення протиепізоотичних заходів. За даними Асоціації тваринників України, сума втрат ─ 1,1 млрд грн, тобто в 10 разів більше. А згідно з даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), від смерті однієї свині державний бюджет недоотримує близько 415 грн доходу, зокрема, податок на оплату праці та 100% ПДВ.

Також у 2016 році вперше за вісім років в Україні було зафіксовано курячий грип. Захворювання було виявлено в господарствах Херсонської області. Як і у випадку з АЧС, основну небезпеку хвороба становить для економіки ─ 6 грудня Євросоюз ввів заборону на поставки в ЄС м'яса птиці і продуктів з неї з усієї території України. Рішення про звуження цих обмежень до регіональних може бути прийнято Єврокомісією наприкінці січня.

Пролонгований земельний мораторій

6 жовтня Верховна Рада восьмий раз у новітній історії України продовжила мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Переконлива кількість голосів, віддана за це рішення ─ 297 ─ свідчить говорить про те, що громадська думка поки що не схиляється на користь ринку землі. Хороша новина в тому, що вона вже не монолітна ─ за даними дослідження «Актуальні питання земельної реформи в Україні», проведеного в рамках проекту USAID, 49% опитаних позитивно оцінюють можливість отримання права продавати свою землю. Правда, ці ж респонденти кількома питаннями вище в анкеті схвально відгукуються про мораторій на продаж земель сільгосппризначення.

Експерти виділяють ще кілька новацій у земельній сфері, які вплинули на галузь. «Якщо брати земельний блок, я б відзначив дві події. По-перше, продовження мораторію, по-друге ─ прийняття законопроекту №3006, яке вирішує питання про спадкування земельних ділянок від померлих власників. Це 1,5 млн га, істотний обсяг для аграрного сектору», ─ зазначає Тарас Висоцький. Ще одне нововведення ─ прийняття в березні закону, яким передання більшості земель в оренду було переведено виключно в формат аукціонів.

Зміна команди Мінагрополітики і переформатування профільних ЦОВВ

15 квітня в рамках переформування уряду і призначення прем'єр-міністром Володимира Гройсмана міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко з другої спроби покинув свій пост. Замість нього призначили представника аграрного комітету ВРУ Тараса Кутового.

Паралельно в профільних відомствах і службах відбулися інституційні зміни. Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру була підпорядкована від Мінрегіону до Мінагрополітики, а також завершилася масштабна реформа Держспоживслужби, яка передбачала формування абсолютно нової структури і концентрації в її рамках функцій Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів і Держсанепідслужби. За розпорядженням Кабміну 6 квітня Держспоживслужба офіційно розпочала роботу.

До кінця року стало відомо, що найближчим часом у керівництві Мінагрополітики знову можуть відбутися зміни, і Тарас Кутовий покине свій пост. На посаду аграрного міністра, як повідомили Forbes три учасники ринку, обговорюється кандидатура народного депутата Івана Мірошниченка, якого готували на цю посаду ще в уряді Арсенія Яценюка. Сам Мірошниченко відмовився коментувати можливість свого призначення.

Злиття гігантів

14 вересня німецький хімічний концерн Bayer оголосив про купівлю лідера галузі біотехнологій, компанії Monsanto, за $66 млрд. Ця угода, сума якої є рекордною в світі в 2016 році і найбільшою за всю історію німецького бізнесу, може істотно змінити глобальну агроіндустрію.

З огляду на масштаб бізнесу, угода вимагає узгодження регуляторів у трьох десятках країн. І Monsanto, і Bayer представлені в Україні ─ обидві з 1992 року.

Капіталізація об'єднаної компанії складе $120 млрд, що робить Bayer-Monsanto найбільшим світовим виробником ГМ-насіння і гербіцидів.

У першому кварталі 2017 року може бути оформлена ще одна глобальна над-угода: придбання найбільшою китайською держкомпанією China National Chemical Corp (ChemChina) швейцарської компанії Syngenta. Syngenta, виробник засобів захисту рослин та насіння, що працює на ринках 90 країн, була оцінена в $43 млрд. Єврокомісія ініціювала розслідування, щоб визначити, чи не звужує ця угода конкуренцію на ринку пестицидів. Рішення планується прийняти до 15 березня 2017 року. Syngenta працює в Україні з початку «нульових», оборот локального підрозділу становить близько $350 млн.

Джерело: Forbes 








ПОШУК ПО ДАТІ