IНТЕРВ'Ю СТАТТI ЕКСПЕРТИ ПОДІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ СПЕЦПРОЕКТ: ЗРОБЛЕНО НА ПРИКАРПАТТІ КОНТАКТИ
MEGA

11.12.2018 14:03

-Маю гріх – продаю дитячі речі своєї дочки на OLХ. Чого ж викидати? Та переживаю, що колеги в інституті будуть вважати мене спекулянткою – червоніє кандидат наук.

- Ви не подумайте, що я вам щось хочу продати, я просто розказую про нашу конференцію – мнеться дівчина-адміністратор,

- Та я просто підробляю на канікулах, а так я вчуся на економіста, ви не подумайте, що я торгаш якісь – виправдовується працівник лижного прокату.

14.11.2018 15:33

1️ Яка ще золота осінь?
Які прогулянки по свіжому повітрю, зустрічі з друзями, походи по гриби чи велопробіжки? Ще фотосесію якусь придумаєте. Здуріли?  У вас депресія і крапка.

13.11.2018 16:40


Aimbulance – тричі найефективніша digital агенція в рейтингу Effie Awards Ukraine, номер 1 у дослідженні Advertiser’s Choice і рейтингу «Digital агенція року» за 2014, 2015 та 2016 рік. У 2014 році AIMBULANCE стала фіналістом фестивалю рекламної креативності Cannes Lions. За результатами сезону 2013/2014 агенція зайняла 8-е місце в світовому рейтингу ефективності незалежних агенцій від EFFIE.

01.11.2018 14:53

Не беріть на роботу друзів. Ніколи. Вони думають, що у вас можна буде працювати в 2 рази менше, а ви будете їм платити в 2 рази більше. Ви ж друзі! А ви вважаєте як раз навпаки. От і виходить, що у вас після цього ані друзів, ані якісно виконаної роботи.

23.10.2018 15:18

В 2005 р. я почала професійно працювати з комерційними організаціями, і відтоді не перестаю дивуватися вмінню нашого бізнесу «виживати» в українських умовах та численним спробам допасувати національний досвід до реалій західного світу. Чи (і наскільки) готові ми до роботи на зовнішніх (західних) ринках? Що із знаного/практикованого нами вартує використовувати, а що залишити дома? Що можна адаптувати? З якими викликами зустрічається український бізнес, коли вирішує «працювати в Європі»?

Важкий вік. Як влада хоче скоротити дефіцит Пенсійного фонду?

Важкий вік. Як влада хоче скоротити дефіцит Пенсійного фонду?

Українців в черговий раз лякають підвищенням пенсійного віку. Нібито на цьому наполягає головний кредитор України - Міжнародний валютний фонд. Міністр соцполітики Андрій Рева назвав таку вимогу МВФ політичним і заявив, що Кабмін його не підтримає. Як альтернативний варіант скорочення дефіциту Пенсійного фонду (ПФ) він запропонував розширити коло осіб, які сплачують внески до ПФ. Просто кажучи, "віджати" кошти, яких бракує у працездатних громадян і бізнесу. Фокус  дослідив, чи виправдає себе така політика.

Масштаб проблеми.

За словами Реви, в 2017 році дефіцит ПФ складе 141,5 млрд грн - близько 5% ВВП. Таким чином, на армію пенсіонерів з держбюджету виділяється більше, ніж на МВС, Міністерство оборони і СБУ разом узятих.

При цьому життя пересічних пенсіонерів важко назвати солодким. З 1 січня 2017 року розмір мінімальної пенсії в Україні склав 1,2 тис. грн (близько $ 45), а середня пенсія - 1,9 тис. грн (близько $ 70). "Якщо порівняти середню пенсію з середньою зарплатою, тобто розрахувати так званий коефіцієнт заміщення, ми побачимо, що показник України нижче, ніж у країн Центральної та Східної Європи. А якщо врахувати, що середня зарплата у нас занижена через високу частку тіньових доходів , положення українських пенсіонерів виглядає ще гірше ", - коментує ситуацію заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

За її словами, додатково обтяжують ситуацію численні пільги - підвищені пенсії, достроковий вихід на заслужений відпочинок і т.п. У сукупності з низьким, за рекордоними мірками, пенсійним віком це призводить до збільшення армії пенсіонерів, високим державним витратам на їх утримання і, як наслідок, незадовільного рівня життя їх одержувачів.

Зібрати і поділити.

У Кабміні особливо не приховують, що збільшення мінімальної зарплати з 1 січня 2017 року до 3,2 тис. грн на місяць спрямоване не стільки на підвищення рівня життя українців, скільки на зростання податкових відрахувань і зборів в ПФ. Цю ж мету, по всій видимості, переслідує і введення обов'язкової сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) в ПФ для фізосіб-підприємців (ФОП) незалежно від наявності обороту. Раніше підприємці, які не ведуть діяльність, сплачували ЄСВ лише за бажанням.
"В Україні невеликі податки, але їх повинні платити всі. Історії про" сплячих підприємців "ми повинні забути як страшний сон. Такого хаосу немає ніде в світі. Жодна країна, де 50% громадян не платить податки, не стала процвітаючою", - заявляє віце-прем'єр Павло Розенко.

Опитані економісти сумніваються в ефективності запропонованих урядом заходів. Так, на думку виконавчого директора Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитра Боярчука, вплив фіскальних інструментів на наповнення бюджету буде обмеженим - не можна розглядати економіку в статиці, як це зараз роблять в Кабміні. Тобто сподіватися, що, обклавши 200 тис. підприємців додатковими 300 грн податку в місяць, можна зібрати на 60 млн грн в місяць більше надходжень до бюджету. Проста арифметика тут не працює. "Економіка - живий організм. Адже для когось додаткове навантаження просто знищить сенс підприємницької діяльності", - говорить Боярчук.

Згодна з ним і Репко. "Рішення уряду про підвищення мінімальної зарплати і зміни, що стосуються сплати ЄСВ, приймалися без належних розрахунків. Вже відомо, що деякі наукові інститути відправляють працівників у неоплачувані відпустки. Можна припустити зростання прихованого безробіття", - вважає експерт. Крім цього, після введення зобов'язання сплачувати єдиний соціальний внесок для "сплячих" ФОП, в Україні ліквідувалося понад 100 тис. підприємців.

Крім іншого, закручування гайок може обернутися стагнацією економіки, яка в кінці 2016 року трохи показала боязкий зростання.

Популярна механіка.

У риториці влади скоріше прочитується не економічна доцільність, а політичні мотиви - бажання сподобатися виборцям. Навряд чи заяви про відмову від підвищення пенсійного віку адресовані представникам середнього класу або тим, хто в силу своєї освіти, роду діяльності, особистісних якостей і системи цінностей в потенціалі міг би сформувати в Україні середній клас. Такі люди зазвичай не вірять в державну пенсійну систему, розраховують тільки на себе і куди б краще відреагували на розширення прав і економічних свобод.

"Ідея піднімати податки замість підвищення пенсійного віку має під собою суто популістську основу - традиційно цінується політична підтримка від пенсіонерів і тих, хто скоро піде на пенсію, як широкого і політично активного ланки громадян. У свідомості чиновників таким виборцям досить легко догодити, піднімаючи пенсії або утримуючись від підвищення пенсійного віку ", - стверджує Репко. Саме тому в Україні роками уникають проведення повноцінної пенсійної реформи, а проблема дефіциту ПФ тільки посилюється.

Крім підвищення пенсійного віку і запропонованої владою фіскальної альтернативи існують і інші способи зниження дефіциту ПФ. У числі стандартних шляхів вирішення проблеми Дмитро Боярчук називає обмеження темпів зростання пенсій, активне сприяння підвищенню доходів громадян і поліпшення демографічної ситуації.

Але в наших умовах це нездійсненно. Консервація низьких пенсій навряд чи стане популярним рішенням. Тобто індексація, хоч і незначна, триватиме. Так, в 2017-м мінімальну пенсію планують підвищити на 10%. А збільшення доходів громадян для поліпшення ситуації з наповненням ПФ має бути не штучним, за рахунок підвищення мінімалки, а природним - викликаним розширенням економічних свобод, зростанням бізнес-активності і т. П. Демографічна ситуація тим часом погіршується за рахунок вимивання з України за кордон працездатного населення.

Так що пропонований МВФ варіант підвищення пенсійного віку - далеко не найгірший. "Поступового підвищення пенсійного віку не варто лякатися, - вважає Репко. - Інше питання, що без створення можливостей і мотивів накопичувати і інвестувати заощадження, відкриття для українських громадян світових фінансових ринків, доступу до послуг іноземних пенсійних фондів, пенсійна проблема залишиться в Україні ще на багато років або взагалі назавжди ".

Зовсім необов'язково, що відмова підвищення пенсійного віку в короткостроковій перспективі може поставити крапку в співпраці України і МВФ і унеможливить отримання чергового траншу в рамках програми розширеного фінансування. "У списку МВФ багато інших важливих реформ, які при якісному впровадженні можуть сподобатися фонду. Наприклад, земельна реформа", - коментує ситуацію Дмитро Боярчук. Однак для проведення земельної реформи при владі може не вистачити політичної волі. Тоді співпрацю з МВФ може бути заморожено на невизначений термін під прикриттям риторики про захист соціально незахищених верств населення. Саме так свого часу і діяв уряд Азарова, вважаючи за краще кредитами від МВФ дорогі позики на вільному ринку.

Однак, як видно, погіршення відносин з МВФ і реакція бізнесу і економічно активних громадян на посилення фіскальної політики для чиновників більш прийнятна ситуація, ніж роздратований електорат.








ПОШУК ПО ДАТІ