IНТЕРВ'Ю СТАТТI ЕКСПЕРТИ ПОДІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ СПЕЦПРОЕКТ: ЗРОБЛЕНО НА ПРИКАРПАТТІ КОНТАКТИ
MEGA

11.12.2018 14:03

-Маю гріх – продаю дитячі речі своєї дочки на OLХ. Чого ж викидати? Та переживаю, що колеги в інституті будуть вважати мене спекулянткою – червоніє кандидат наук.

- Ви не подумайте, що я вам щось хочу продати, я просто розказую про нашу конференцію – мнеться дівчина-адміністратор,

- Та я просто підробляю на канікулах, а так я вчуся на економіста, ви не подумайте, що я торгаш якісь – виправдовується працівник лижного прокату.

14.11.2018 15:33

1️ Яка ще золота осінь?
Які прогулянки по свіжому повітрю, зустрічі з друзями, походи по гриби чи велопробіжки? Ще фотосесію якусь придумаєте. Здуріли?  У вас депресія і крапка.

13.11.2018 16:40


Aimbulance – тричі найефективніша digital агенція в рейтингу Effie Awards Ukraine, номер 1 у дослідженні Advertiser’s Choice і рейтингу «Digital агенція року» за 2014, 2015 та 2016 рік. У 2014 році AIMBULANCE стала фіналістом фестивалю рекламної креативності Cannes Lions. За результатами сезону 2013/2014 агенція зайняла 8-е місце в світовому рейтингу ефективності незалежних агенцій від EFFIE.

01.11.2018 14:53

Не беріть на роботу друзів. Ніколи. Вони думають, що у вас можна буде працювати в 2 рази менше, а ви будете їм платити в 2 рази більше. Ви ж друзі! А ви вважаєте як раз навпаки. От і виходить, що у вас після цього ані друзів, ані якісно виконаної роботи.

23.10.2018 15:18

В 2005 р. я почала професійно працювати з комерційними організаціями, і відтоді не перестаю дивуватися вмінню нашого бізнесу «виживати» в українських умовах та численним спробам допасувати національний досвід до реалій західного світу. Чи (і наскільки) готові ми до роботи на зовнішніх (західних) ринках? Що із знаного/практикованого нами вартує використовувати, а що залишити дома? Що можна адаптувати? З якими викликами зустрічається український бізнес, коли вирішує «працювати в Європі»?

ТУРИСТИЧНИЙ ПІДЙОМ. ПЕРШИЙ ДІЛОВИЙ ВІЗИТ ГОТЕЛЬЄРІВ ЯРЕМЧАНЩИНИ ДО АВСТРІЇ

На початку листопада делегація яремчанських готельєрів повернулась із першого бізнес-туру до Австрійських Альп. Ініціатором поїздки виступили  ГО «Інститут розвитку Яремчанського краю» та “Асоціація готельєрів Яремчанщини”, а Івано-Франківська торгово-промислова палата підтримала цю ідею та допомогла з її втіленням в життя. Про саму поїздку, враження від неї та висновки говоримо з головою правління ГО «Інститут розвитку Яремчанського краю» Андрієм Дзвінчуком.

Пане Андрію,  чому для першого бізнес-туру було обрано саме Австрію?

- Так як основною метою цієї поїздки було саме ознайомлення з  досвідом роботи готельно-ресторанних закладів у гірськолижній індустрії, ми вирішили, що найкраще вчитись у першопрохідців та визнаних лідерів галузі – готельєрів та рестораторів Австрійських Альп. Регіон, який як гірськолижний курорт почав розвиватись ще в 50-х роках минулого століття,  нині досяг надзвичайно високого рівня розвитку і став своєрідною Меккою для любителів зимового відпочинку. Окрім того, віднедавна там почав активно розвиватись і літній туризм. Власне, тому й вирішили, що це будуть Австрійські Альпи.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про їхній туристично-інформаційний центр. Хотілось би почути Ваші враження від побаченого.

- У мене завжди було бажання дізнатись про функціонування таких закладів зсередини, адже як звичайний турист я вже користувався послугами подібних центрів за кордоном. Також неодноразово чув про їх роботу  у Львові та Одесі. Тож дуже цікаво було побачити його серцевину, щоб збагнути, як він працює.

Щоб ви розуміли, туристично-інформаційний центр в Цель Ам Зеє розташований у двоповерховому приміщенні площею близько 300 квадратних метрів. На першому поверсі розміщена велика кількість спеціальних гаджетів, за допомогою яких туристи мають змогу дізнатись про наявність вільних номерів в готелях чи інформацію про місцеві атракції, а також чимало різноманітної поліграфії (карти, каталоги) з пропозиціями численних варіантів активного відпочинку. До того, там є офіс, де можна отримати спеціальну карту туриста й  усну консультацію про діяльність місцевої туристичної індустрії в цілому. Другий поверх приміщення займають два конференц-зали та додаткові офіси.

Ми мали змогу поспілкуватись із працівником відділу маркетингу Даніелою Нотхдюфтер, котра  детально розповіла про роботу центру. Виявляється, там працює аж 20 осіб (і нас це дуже здивувало). У своїй діяльності він дублює функції звичного нам відділу туризму у міській раді, починаючи від переліку завдань (а це маркетинг території, промоція краю у світі, навчання персоналу, комунікація між готельєрами та іншими учасниками туристичного бізнесу, друк та розповсюдження поліграфії). Установа є комунальною власністю та забезпечується бюджетним фінансуванням. Щодо бюджету, то він становить 2,5 млн. євро на рік і складається з коштів туристичного збору. Цікавий момент - голову правління центру раз на 5 років обирають самі готельєри. Таким чином, вони мають непрямий вплив на розпоряджання тими коштами, які  сплачують в бюджет.

- Дуже цікава практика використання туристичного збору. Чи можливий такий варіант у нас?

- Так, звичайно. Але для цього потрібне взаєморозуміння між владою, бізнесом та громадськістю, якого в нас, на жаль, поки що немає.

- Можете більш детально про вищезгадану картку для туристів? Для чого вона створена і які переваги отримують туристи, користуючись нею?

Наразі в Цель Ам Зеє та Капруні існує 40 туристичних локацій, які активно розкручують та рекламують. У переліку місцевих цікавинок є  озера,  водопади, прогулянкові маршрути, відвідування національного парку і багато інших пропозицій. Тобто, кожен турист має змогу обрати собі відпочинок до душі. Відвідування деяких атракцій є цілком безкоштовним, але переважна більшість з них все ж має платний вхід.

Усвідомлюючи, що на огляд деяких локацій потрібно потратити день, а то й  2-3 дні, 220 готелів Капруну та Цель Ам Зеє (а загалом їх там близько семисот) створили спеціальну систему карток для своїх клієнтів, з якою  турист має змогу відвідувати основні туристичні атракції та цікаві місця безкоштовно або зі знижкою до 30 %. Такий підхід до справи передбачає, що людина, плануючи відпочинок,  розуміє, що там вона не знудиться, адже є на що подивитись, тому виділить на нього не просто вихідні, а принаймні 1-2 тижні. Карта туриста гостям готелів-партнерів видається безкоштовно.  Різницю покриває сам готель, чітко розуміючи принцип, що чим цікавіше буде туристу, тим на довше він затримається, а готель зуміє заробити більшу суму на проживанні.

- Під час бізнес-туру делегація відвідала декілька готелів та ресторанів. Що з побаченого здивувало або ж вразило наших готельєрів?

- Ті готелі, в яких ми бували, -  це родинні готелі, родинний бізнес (а таких в Альпах левова частка). І на наш подив, там, так само, як і в нас, постійно щось реконструюють, добудовують та змінюють, особливо 4-х зіркові готелі. Перебуваючи в одному з них, ми на світлинах бачили, яких змін  зазнав заклад за останні 20 років.   Скажімо, якщо з’являється попит на СПА-процедури, то роблять СПА. Іноді, коли біля готелю бракує землі, щоб добудувати сауну, басейн чи масажний кабінет, приймають рішення заглиблюватись на поверх-два в землю. Якщо ж площа земельної ділянки дозволяє, то добудовують якийсь ґанок, але це все виглядає дуже цікаво. До прикладу, у нас такі реконструкції переважно відбуваються хаотично, невпорядковано та  без цілісної картини. А в Альпах – дуже органічно, у всьому відчувається професійний підхід та бажання не порушити навколишню гармонію.  

Також нас здивували кімнати релаксу. Спробуйте уявити просту кімнату, у якій із меблів - тільки зручні лежаки.  Люди приходять туди лише для того, щоб просто лягти і дивитись у вікно на гору чи скелю. І все.  Або ж у супроводі лаунж-музики переглядати на екрані ролики з космічними видами чи картинами природи. Вони лежать, дивляться, слухають музику і більше нічого. У нас ви такого не знайдете.

Ще ми були вражені високим  рівнем дотримання правил безпеки: всюди, куди б ми не приходили, підвал то чи кухня, скрізь стоять протипожежні двері тощо. У нас на це, на жаль, не зважають.

Окрім того, здивувала мала чисельність обслуговуючого персоналу, особливо на кухнях, при великій кількості гостей. Нас часто водили на кухні (Фреймут там би точно роботи не мала, адже  пускали абсолютно безперешкодно, при цьому працівники продовжували займатись своїми справами, не зважаючи на нас), тому ми бачили, наскільки автоматизовано виробничий процес, і це дає змогу мінімалізувати людський фактор.

Як відомо, делегація яремчанських готельєрів взяла участь у віденському бізнес-форумі України в Австрії. Зокрема, Вами особисто, Андрію Дмитровичу, спеціально для цього заходу була підготована презентація туристичного потенціалу Яремчанщини. Будь ласка, коротко про неї.

- Ми виступали в основному блоці презентацій після австрійців. Тому,  порівняно з їхніми стислими та лаконічними доповідями, наша презентація вийшла емоційною та яскравою,  вона викликала відповідну реакцію в залі. По закінченню до нас підходили глядачі та вітали з успішним і вдалим виступом, а австрійці, які мають туристичні фірми у Львові та Києві,  звертались для налагодження контактів. Тобто, можна впевнено сказати, що наша презентація поза увагою не залишилась.

-  Який  австрійський досвід, на Вашу думку, можна перебрати Яремчанщині вже сьогодні, при цьому використовуючи мінімум бюджетних коштів?

- Під час перебування в Австрії цікавим досвідом стало відвідування  родинної ферми.

 Родина, яка з діда-прадіда тримала маржинку, зуміла перевести цю справу в площину бізнесу. Вони не здають отримане молоко, а виробляють з нього сир. Всього два види, за дідівськими рецептами, але бачили б ви, з якою швидкістю його розбирають місцеві садиби та готелі! Ще родина має ліцензію на забій худоби та реалізацію м’яса. Додатковим бізнесом слугує виробництво варення, меду та настоянок, які потім продаються, як у маленькій крамничці при фермі, так і по готелях.

 

В принципі, подібний бізнес – це та штука,  підтримавши яку маркетингово та інформаційно, а ще залучивши до неї канадійців (Посольство Канади в Україні), котрі  якраз в цей час працюють у напрямку розвитку малого місцевого підприємництва,  можна було би малими зусиллями додати нашому краю ще одну родзинку. Адже у нас є господарі, які тримають худобу. Та й ми маємо що виробляти, слідуючи рецептам наших пращурів. Потрібно тільки  підтримати людей, готових займатись таким бізнесом,  допомогти налагодити їм зв’язки з прямими покупцями – готелями - і справу зроблено.  Кожен турист, який приїжджає в те чи інше місце, хоче передусім  колориту того краю, зокрема, спробувати продукти місцевого виробництва, щоб потім знову повернутись за цим смаком.

 

Юлія Максимюк








ПОШУК ПО ДАТІ