Читайте нас в соціальних мережах

MEGA



25.07.2019 16:01
В чому їх відмінність від поколінь X,Y,Z? Як їм продавати і з ними домовлятися? Яка у них місія і як вони сприймають цей світ? На ці питання дає відповіді наша постійна авторка – провіднабізнес-тренерка Західної України, постійна гостя топових теле- та радіопроектів, експертка національних ЗМІ та письменниця, авторка книги-бестселера з переговорів “Почніть говорити “НІ”Людмила Калабуха.


06.05.2019 16:02
Подивитися під незвичним кутом на особливості національного підприємництва ексклюзивно для МЕГА вирішила наш постійний бізнес-експерт, провідний бізнес-тренер Західної України, автор книги-бестселера про переговори “Почніть говорити “НІ”, гість топових теле- та радіопроектів Людмила Калабуха.
14.02.2019 14:37
Коли на тренінгах я питаю зал, якщо ви реально “накосячили” і всі претензії ваших клієнтів обґрунтовані, чи треба вибачатися? Починаються палкі баталії. Людям неймовірно складно визнати свою провину і ще складніше за це вибачитися.
23.05.2019 13:29
Історія успіху компанії «Bravo collection» та її власниці з Надвірної Надії Бремнер. В інтерв’ю жінка розповідає, як їй вдається вести бізнес в індустрії моди і чому жінки Сінгапуру готові купляти український одяг.
10.05.2019 18:22
Голова Асоціації готельєрів та садиб Яремчанщини Тарас Тустанівський про причини та наслідки невдалого зимового сезону і чому ця невдача принесе більше користі бізнесменам, ніж черговий успіх.
07.02.2019 17:43
Щороку Яремчанський край відвідують мільйони туристів, кожен зі своїм уявленням про ідеальний відпочинок. Комфорт, європейські стандарти, унікальний дизайн, автентика, смачна українська кухня – тут кожен знаходить щось на свій смак. Наш випусковий редактор сайту Уляна Гаврилюк на власному досвіді переконалася, в яких готелях туристи можуть сповна відчути всю красу та самобутність гуцульської культури.


Зрубати не можна заборонити

Про електронний облік лісу  і нові правила продажу деревини на аукціонах , як борються з незаконною рубкою лісу -  розповідає директор Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства Руслан ОСТАШУК.

У соцмережах час від часу з’являються фото ділянок з вирубаним лісом. Прокоментуйте ситуацію.

Висловлювання про начебто безжальне вирубування карпатських лісів, що все частіше з’являються у пресі, непокоять професіоналів-лісівників. Так, проблем чимало, але ми відкриті для конструктивної критики. При цьому вважаю категорично неприпустимими повідомлення, що не містять у собі жодних фактів та будь-яких коментарів від Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства або інших фахівців лісового господарства. Наголошую, фахівців, а не звільнених за систематичні порушення колишніх працівників лісової галузі. Адже головна їхня ціль – не виявлення проблем лісового господарства, і тим більше не їх вирішення, а переважно – власний інтерес.

Неправильно фотографувати вагони з лісом та називати його карпатським та ще й незаконно зрубаним. Значна кількість деревини просто транзитом проїжджає через Івано-Франківськ, наприклад, з Білорусі. Не можна фотографувати перший пень у лісі і називати дерево самовільно незаконно зрубаним.

Нагадаю, в Україні третій рік поспіль діє мораторій на вивезення лісу-кругляку за кордон. Тому підприємства Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства не здійснюють експорт кругляку. Це може підтвердити й керівництво Івано-Франківської митниці ДФС. Ми маємо цьому документальне підтвердження.

Важливо, що частина вагонів, які проїжджають через вузлову залізничну станцію Івано-Франківська, прямують на деревообробні підприємства області, наприклад, у Надвірну. Це деревина ледь не з усієї країни.

Не приховую, негатив, що супроводжує галузь, істотно заважає працювати. Тому, прийшовши на посаду, я поставив перед собою мету - зробити роботу управління більш відкритою для громадськості та ЗМІ, адже в Україні лісівників сьогодні звинувачують ледь не у всіх бідах. Зрозуміло, що зараз ми пожинаємо результати багаторічної закритості системи. Замість того, щоб систематично роз'яснювати суспільству об'єктивні та суб'єктивні проблеми, що назріли в лісовому господарстві, ті, хто може і зобов'язаний це робити, зокрема обласне управління лісового та мисливського господарства, змушені тепер тримати кругову оборону. Інформаційний вакуум вмить заповнюється домислами, чутками, інсинуаціями. За умов загальної кризи в країні, таке заповнення відбувається особливо швидко і набуває гострих форм. Крім того, відділи Івано-Франківського ОУЛМГ на сайті управління оприлюднюють всю інформацію про місця та обсяги проведення рубок.

Основним завданням нашого управління є налагодження тісної співпраці з органами влади, правоохоронними структурами, громадськістю.

Як Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства вирішує проблеми незаконної рубки? Яка міра покарання? Які нововведення Ви як новопризначений керівник запроваджуєте для того, щоб зменшити кількість злочинів?

За знищення лісу правопорушники несуть адміністративну та кримінальну відповідальність, залежно від завданої шкоди. Міру покарання встановлює суд у кожному конкретному випадку, відштовхуючись від санкцій статей, що передбачають покарання за лісопорушення.

Цьогоріч виявлено та обліковано об’єми самовільних рубок обсягом 1054 м3, що завдали збитків на суму 6,1 млн. грн., тому управління відновило роботу рейдово-наглядових груп, що складаються з працівників лісової охорони, правоохоронців та громадських активістів. Рейдові групи Івано-Франківського ОУЛМГ утворюються на підприємствах і патрулюють на їх території з метою попередження та встановлення фактів незаконної рубки та браконьєрства.

Нещодавно наші працівники разом з правоохоронцями та журналістами провели рейд на території кількох підприємств управління. Рейдова група зупиняла лісовози та перевіряла водіїв на наявність дозвільної документації, електронних бирок на зрубах. Нагадаю, відповідно до системи електронного обліку деревини, що запроваджений в Україні, заготовлена деревина підлягає електронному обліку. Зрубане дерево повинно мати електронну бирку, при зчитуванні якої можна отримати інформацію про діаметр колоди, породу дерева та про місце його заготівлі.

Система електронного обліку дозволяє побачити, скільки деревини заготовлено чи вивезено. Електронний облік є ефективним інструментом у боротьбі з нелегальною заготівлею деревини, випадків яких досить багато. У 2017-му році в області зафіксовано близько 600 лісопорушень.

Для  боротьби з порушниками ми встановлюємо камери спостереження, що транслюють зйомку он-лайн. Вони вже є у декількох лісових господарствах. Незабаром стоятимуть всюди. Крім того, я дав розпорядження встановити GPS-навігатори на транспорт у лісгоспах, що дасть можливість контролювати кількість використаного пального та постійно бачити місце перебування автомобіля чи лісовоза. Але варто розуміти, що на реалізацію цих розпоряджень потрібен час.

Мінекономрозвитку готує передачу в концесію 333 державні лісогосподарські підприємства та планує розробити нову концепцію управління згаданими підприємствами. Наскільки неефективна передача лісу у концесію? Які ризики та загрози?

Уряд схвалив пропозицію Мінекономрозвитку, відповідно до якої низка державних підприємств, зокрема і підприємства лісового господарства, у довгостроковому періоді передадуть у концесію (користування лісом фізичними чи юридичними особами з подальшою їх можливістю його  приватизації). Концесійне законодавство має на меті не тільки залучити інвестора, а й зберегти природні ресурси. А цього ніхто гарантувати не може.

Лісогосподарські підприємства Прикарпаття, які в основному знаходяться в сільській місцевості, є ключовими бюджетоутворюючими суб’єктами регіону та досконало спеціалізуються з питань охорони, захисту, відтворення та раціонального використання лісів.

Підприємства Івано-Франківського ОУЛМГ повністю відмовились від бюджетного фінансування та інвестують лише власні кошти на потреби та розвиток лісового господарства. Думаю, що суб’єкти приватної форми господарювання не будуть залучати інвестиції у розвиток лісової промисловості.

Також негативними наслідками концесії можуть бути обмеження доступу громадян до лісових ресурсів, фактичне знищення державної лісової охорони, позбавлення суб’єктів малого та середнього бізнесу, що займаються деревообробкою, належних сировинних ресурсів.

Нагадаю, жодна європейська країна з розвиненою економікою не використовує концесійну модель управління. Негативним є досвід використання аналогічної концесійної моделі управління в Росії, Болгарії та Грузії, в результаті чого спостерігалося значне погіршення якості роботи лісової промисловості.

З ініціативи управління депутати Івано-Франківської обласної ради ухвалили звернення до Прем’єр-міністра та Президента України з проханням недопустити передачу лісів у концесію.

ІФОУЛМГ взяло участь у електронних торгах. Розкажіть, як відбувся перший аукціон у режимі он-лайн? Які проблеми та перспективи проведення аукціонів у такому форматі?

Держлісагентво ухвалило стратегічне рішення про перехід проведення аукціонів з продажу деревини в електронний формат. Ринок з продажу деревини має бути прозорим. Такий формат торгів зменшить корупційні ризики та можливі домовленості.

Ми розуміємо, що електронний аукціон деревини непростий і потребує доопрацювання. Але хочу одразу пояснити, управління виставляє тільки лоти на продаж, а проводить аукціон і визначає механізм його проведення Прикарпатська універсальна торгова біржа.

На перших електронних торгах, в яких взяли участь більше трьохсот учасників, продано більше 95% виставлених лотів.

Аукціонні торги потребують доопрацювання. Це питання ми нещодавно обговорювали під час наради в ОДА, на яку запросили директорів держлісгоспів, підприємців-деревозаготівельників, громадських активістів та ЗМІ.

Під час дискусії ми визначились з недоліками (наприклад, у підприємців з гірських районів виникали труднощі зі швидкістю Інтернету). Підприємці озвучили свої зауваження та пропозиції нам та представникам торгівельної біржі. Ці пропозиції ми надали для врахування Держлісагентству.

Скільки втрачає бюджет Івано-Франківської області у зв’язку із забороною експорту деревини?

Як відомо, у 2015 році набрав чинності закон, що стосується тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді. Відповідно до його норм, з 1 листопада 2015 року тимчасово (строком на 10 років) заборонено вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту необроблених лісоматеріалів. Відтак, лісогосподарські підприємства Івано-Франківського ОУЛМГ повністю припинили експорт деревини в круглому вигляді та реалізують свою продукцію виключно на внутрішньому ринку.

До введення в дію згаданого мораторію експорт необробленої деревини підприємствами Івано-Франківського ОУЛМГ складав близько 15% від загального обсягу її заготівлі. У структурі експорту 18% припадало на дров’яну деревину твердолистяних порід для технологічних потреб. Решта експорту - переважно тонкомірний пиловник хвойних порід (до 71%), попит на який на внутрішньому ринку низький через відсутність належного технічного обладнання для переробки такої деревини.

Важко відповісти, скільки втрачають підприємства, адже питання вимагає детального економічного аналізу та однозначної відповіді немає.

Не дивлячись на заборону експорту, ми збільшили платежі до бюджету. Зокрема, за дев’ять місяців 2017 року обласним управлінням сплачено до зведеного бюджету 160 млн. грн., що на 21% більше,  у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Крім податків, підприємствами управління за дев’ять місяців 2017 року сплачено Єдиного соціального внеску в сумі 41 млн. грн., що, у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року, на 10 млн. грн більше.

У таких європейських країнах як Німеччина, Австрія, Фінляндія, Швеція та Румунія, де високо розвинена переробка деревини, не існує жодних обмежень щодо експорту чи імпорту необроблених лісоматеріалів, оскільки баланс деревини в цих країнах сформований ринком.

Головне управління статистики в Івано-Франківській області інформує, що обсяги експорту деревини з області збільшилися майже на 30% порівняно з 2015 роком. Прокоментуйте інформацію. Чи відповідає вона дійсності?

Ця інформація не відповідає дійсності. Можливо, йдеться про збільшення експорту виробів з деревини. Адже, повторюсь, у зв’язку з мораторієм на експорт вся необроблена деревина направлена на внутрішній ринок, де переробляється, і у вигляді пиломатеріалів та іншої продукції постачається приватними підприємствами на експорт.

За останні роки зростає кількість експортерів Івано-Франківської області, які мають сертифікати походження для експорту лісо- і пилопродукції, зокрема, починаючи з 2014 року із 448 суб’єктів підприємницької діяльності зросла до 522 - у 2016 році. За минулий  рік ними експортовано 321,3 тис. куб. м пиломатеріалів. За 9 місяців ц.р. обсяг експорту склав 217 тис. куб. м. пиломатеріалів. В області також діють великі плитні підприємства, які переробляють значні обсяги деревини, а продукцію експортують.

Чи сформований бюджет галузі на 2018 рік? Як відомо, для функціонування лісового господарства необхідно 710 млн. гривень. Чи сподіваєтеся на державну грошову підтримку?

Цифра, якою ви оперуєте, це показник, що стосується лісового господарства усієї України. У системі Держлісагентства (до якої належить і Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства) ведення лісового господарства здійснюють 360 державних підприємств. Не всі з них мають ресурс для самофінансування.Наприклад, у підприємств Півдня та Сходу, де лісистість території є мізерною (до 5%), ведення лісового господарства є нерентабельним та потребує державної підтримки. У цих областях ліси виконують функцію попередження пилових бур, ерозії та опустелювання. Без державної підтримки лісівники Півдня та Сходу не можуть виконувати свої обов’язки. Натомість підприємства Півночі та Заходу країни, які мають достатньо лісових ресурсів в управлінні, можуть покривати витрати на ведення лісового господарства за рахунок продажу деревини і підтримки з боку держави не потребують. Зокрема, підприємства обласного управління працюють на самофінансуванні та не отримують коштів з державного бюджету.

Зараз вирішується питання створення єдиного Лісового фінансового фонду України.

Які реформи відбуваються в галузі лісового господарства?

Питання реформ, що чекають лісове господарство України, нещодавно обговорювали фахівці з усієї країни на нараді з питань удосконалення державної політики у сфері лісового господарства.Нарада пройшла під головуванням Президента України Петра Порошенка. 

За історію незалежності України - це друга нарада, присвячена питанням лісової галузі, що пройшла під керівництвом глави держави.

Перша відбулась за часів каденції президента Віктора Ющенка. Обидві проводилися в Івано-Франківську. Це приємно, але водночас відповідально. Адже на нараді порушувалися надзвичайно важливі питання.

Як я вже казав, сьогодні в Україні вирішується створення єдиного Лісового фінансового фонду. Пропозицію його створення підтримує Мінагрополітики, а під час наради з Петром Порошенком ми побачили і його підтримку у цьому питанні.

Спільний фонд дасть можливість розподіляти кошти на потреби галузі, наприклад, на своєчасне виявлення осередків шкідників і хвороб лісу, ліквідацію лісових пожеж і пошкоджень лісових масивів внаслідок буреломів, сніголамів та інших стихійних явищ, підтримку лісогосподарської науки тощо.

На нараді Президент наголосив, що стандарти лісової галузі мають бути єдиними для лісових господарств та інших відомств: Міністерства оборони, Міністерства аграрної політики та підприємств комунальної власності. Перш за все це стосується запровадження системи електронного обліку деревини в Україні. 

На державних підприємствах, що входять до структури Держлісагентства (тобто і на підприємствах Івано-Франківського ОУЛМГ), ця система уже запроваджена. На нараді Президент дав доручення запровадити таку систему у всіх без винятку лісових угіддях країни.

Держлісагентство здійснює лісове господарство тільки у 70% лісових угідь країни. Є й інші лісокористувачі, тому обліковуватись має вся деревина, а не тільки деревина, яку заготовляють держлісгоспи.

Під час наради йшлось про те, що ринок з продажу деревини має бути прозорим. Тому аукціони відбуватимуться в електронній формі.

Окрім цього, глава держави підписав закон, який значно посилює кримінальну відповідальність за незаконну вирубку дерев та чагарників у лісах. Дія закону, зокрема, поширюється на «чорних» лісорубів та професійних лісівників. Сьогодні важливо посилити координацію та узгодженість дій між правоохоронними та фіскальними органами, екологічною інспекцією й обласними державними адміністраціями для подолання незаконних рубок та припинення тіньового обігу деревини. Це - один з основних пріоритетів лісової галузі.












26.06.2019 11:55
Сушені гриби компанії «Боровик» можна спробувати у популярних продуктах ТМ «Мівіна», «Ролтон», «Комо». Підприємство розташоване у маленькому містечку Борислав, що на Львівщині і вже встигло підкорити споживачів з усієї країни. Їхня продукція - це свіжі вагові, сушені, фасовані та консервовані шампіньйони, білі гриби, лисички, опеньки, рижики та інші.
14.06.2019 21:50
У 1991 році це підприємство виробляло на замовлення підошви до взуття. А зараз компанія реалізує готове модельне взуття в Україні та експортує його на ринки ЄС. В інтерв’ю власник і директор PROGRESS SERVICE Павло ФЕДЮК розповідає, що секрет такого успіху полягає у простих речах – вмінні адаптуватися до світових трендів і постійно навчатися, щоб оперативно втілювати знання в розвиток компанії.
24.05.2019 13:36
Представляємо вам історію успіху фермерського господарства «Агротем», розташованого в селі Селисько на Львівщині. Їхня продукція – це тверді сири преміум-класу, домашні йогурти, молоко, масло, яку підприємство реалізує в торгових мережах під брендом «Джерсей». І з кожним роком ця продукція впевнено підкорює споживачів з усієї країни.
09.09.2019 15:22
Ферма «Зелений Яр» (село Микуличин) Головна спеціалізація ферми – це виробництво козиного сиру, молока та проведення екскурсій. Господарство Василя Яремчука знаходиться у селі Микуличин, Ферма на полонині Горган.
24.01.2019 12:56
2018 рік став роком запуску першого в Івано-Франківську інноваційного центру
18.01.2019 15:19
Автор легендарних пісень Едіт Піаф французький композитор з Прикарпаття. Натан Гланцберг народився 12 жовтня 1910 року в місті Рогатин, що знаходився тоді у складі Австро-Угорської імперії, в єврейській родині дрібного торговця Шмуеля Гланцберга. У 1911 році сім'я емігрувала до Німеччини, в місто Вюрцбург в Баварії. Відразу ж після переїзду Натана стали називати Норбер.
08.09.2019 14:06
Надвірнянщина – розвинений нафтопромисловий район, тому не дивно, що в районному центрі місті Надвірній міський стадіон називається «Нафтовик», найвідоміший монумент міста, хоч і має назву «Фантомас»,усе ж поставлений до 100-річчя надвірнянської нафтопромисловості, навіть День міста місцеві жителі святкують у День нафтовика. Журналіст журналу «Мега» Уляна Гаврилюк дослідила, як видобуток нафти впродовж декількох століть впливав на розвиток регіону та чому нафтопереробка до цього часу залишається стратегічним напрямком розвитку Надвірнянщини.
29.07.2019 13:32
Коли понад сто років тому в Карпатах будували залізницю, це був унікальний та амбітний інженерний проект. Дослідники з Закарпаття Микола Ткач і Микола Волощук розповідають неймовірну історію цього будівництва.
27.05.2019 16:06
Україна − пріоритетний партнер Європейського Союзу, якого ЄС підтримує через такі інструменти: бюджетна підтримка, технічна допомога, механізми змішаного фінансування для залучення інвестицій, гуманітарна і макрофінансова допомога. Щороку ЄС виділяє додаткові 200 млн євро нових грантових коштів.