IНТЕРВ'Ю СТАТТI ЕКСПЕРТИ ПОДІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ СПЕЦПРОЕКТ: ЗРОБЛЕНО НА ПРИКАРПАТТІ КОНТАКТИ
MEGA

11.12.2018 14:03

-Маю гріх – продаю дитячі речі своєї дочки на OLХ. Чого ж викидати? Та переживаю, що колеги в інституті будуть вважати мене спекулянткою – червоніє кандидат наук.

- Ви не подумайте, що я вам щось хочу продати, я просто розказую про нашу конференцію – мнеться дівчина-адміністратор,

- Та я просто підробляю на канікулах, а так я вчуся на економіста, ви не подумайте, що я торгаш якісь – виправдовується працівник лижного прокату.

14.11.2018 15:33

1️ Яка ще золота осінь?
Які прогулянки по свіжому повітрю, зустрічі з друзями, походи по гриби чи велопробіжки? Ще фотосесію якусь придумаєте. Здуріли?  У вас депресія і крапка.

13.11.2018 16:40


Aimbulance – тричі найефективніша digital агенція в рейтингу Effie Awards Ukraine, номер 1 у дослідженні Advertiser’s Choice і рейтингу «Digital агенція року» за 2014, 2015 та 2016 рік. У 2014 році AIMBULANCE стала фіналістом фестивалю рекламної креативності Cannes Lions. За результатами сезону 2013/2014 агенція зайняла 8-е місце в світовому рейтингу ефективності незалежних агенцій від EFFIE.

01.11.2018 14:53

Не беріть на роботу друзів. Ніколи. Вони думають, що у вас можна буде працювати в 2 рази менше, а ви будете їм платити в 2 рази більше. Ви ж друзі! А ви вважаєте як раз навпаки. От і виходить, що у вас після цього ані друзів, ані якісно виконаної роботи.

23.10.2018 15:18

В 2005 р. я почала професійно працювати з комерційними організаціями, і відтоді не перестаю дивуватися вмінню нашого бізнесу «виживати» в українських умовах та численним спробам допасувати національний досвід до реалій західного світу. Чи (і наскільки) готові ми до роботи на зовнішніх (західних) ринках? Що із знаного/практикованого нами вартує використовувати, а що залишити дома? Що можна адаптувати? З якими викликами зустрічається український бізнес, коли вирішує «працювати в Європі»?

Карпатське золото. Туристичний потенціал регіону

Карпатське золото. Туристичний потенціал регіону

За неофіційними прогнозами профільних експертів, Івано-Франківська область у найближчому майбутньому зможе приймати десять мільйонів туристів щороку. Саме тому передбачається зростання туристичного збору до 3,5 млн грн, а доходів суб’єктів туристичної діяльності – до 980 млн грн. Експерти запевняють, що це не утопія, а цілком прогнозована тенденція, оскільки Івано-Франківщина має всі необхідні для цього ресурси. Туристичний ринок Івано-Франківської області, у тому числі Яремчанщини, ще не досягнув своєї насиченості і продовжить зростати, завдяки чому область стане новим туристичним світовим брендом.

Туристичний потенціал Яремчанщини як доволі перспективної частини нашого регіону ми вирішили проаналізувати в статті.

Туристичний бізнес та ВВП

Туризм —  сектор економіки, який об’єднує понад 50 галузей.

Частка туризму у світі — 10% від загального ВВП і 30% від світового експорту послуг; кожна десята особа зайнята в цій сфері

Кожні 26 туристів «створюють» одне робоче місце. Тобто якщо говорити про Київ, який відвідує 4 млн мандрівників на рік, у його сфері туризму працює 154 тисячі осіб, у Львові – близько 75 тисяч. Для прикладу, на великих промпідприємствах – 10-15 тисяч працівників.

Традиційно лідером туризму залишається Львів, який у 2017 році  відвідали 2,6 млн туристів, що витратили під час перебування в місті 615 млн євро. Франківщина також не пасе задніх. За результатами дослідження, Івано-Франківська область підтвердила статус дестинації цілорічного відпочинку: влітку це понад 1,3 млн осіб, взимку та восени – 1 млн осіб, навесні – 0,9 млн осіб з інших регіонів України. 

Тенденція росту

За офіційними даними, у 2015 році Прикарпаття відвідало 1850,3 тис. осіб, у 2016 році – 2,1 млн осіб, у 2017 році – 2,4 млн осіб. За підсумками 2015 року Івано-Франківська область зайняла третє місце в Україні за загальною кількістю туристів, яким було надано послуги; друге місце за кількістю внутрішніх туристів і доходом від наданих туристичних послуг. За підсумками 2016 року Івано-Франківська область зайняла третє місце в Україні за загальною кількістю туристів, яким було надано послуги, за кількістю організованих внутрішніх туристів, які відвідали область, за кількістю в’їзних (іноземних) туристів, а також друге місце за доходом від наданих туристичних послуг. Туристичний збір за 2015 рік становив 1578,46 тис. грн, за 2016 рік – 2292,8 тис. грн, за 2017 рік – 3021,6 тис. грн.

За дев'ять місяців 2017 року (за неофіційними даними моніторингу) область відвідало понад 1,7 млн. осіб.   

Звідки туристи?

Туристичні потоки в область зазвичай надходять завдяки внутрішньому туризму. Головними «експортерами» відвідувачів до Івано-Франківщини є Львівська (22,27%), Чернівецька (18.55%), Тернопільська (17.07%), Київська (11.10%), Закарпатська (7.10%) області. Тривалість перебування гостей на Прикарпатті здебільшого становить від одного до трьох днів. Як правило, найближчі сусіди приїжджають до нас у короткотривалу відпустку або так званий «тур вихідного дня», а от мешканці центральних і південних областей надають перевагу тривалому відпочинку. При цьому найбільше відвідин припадає на літо (пік потоку туристів – у серпні), а найменш відвідуваний місяць – квітень. У кількісних показниках цифра внутрішніх туристів і екскурсантів, які відпочивають до трьох днів, становить понад 3 млн осіб, або 70%. Натомість тижневий відпочинок у 2016 році охопив понад 850 тис. осіб, або 20%. 

Туристичні  тренди

З'явилися принципово нові види туризму – гастрономічний, дегустаційний, шопінг-тур, йога-тур та діловий туризм. Аналітики відзначають, що поїздки стали коротшими і частішими. Посткризове переосмислення вплинуло на нових «легких на підйом» туристів. Ці мандрівники «багаті на гроші, але бідні на час». Існує думка, що виділений на відпочинок час у XXI столітті буде і надалі скорочуватися. У результаті любителям подорожувати потрібен туристичний продукт, що включає в себе якомога більше задоволень за мінімальний період часу. З'явився сегмент мандрівників, яким важливо набути знання, враження, зробити висновки. Для цих людей принципово доторкнутись до традицій нашого гуцульського краю, зрозуміти обрядову культуру тутешніх мешканців, її унікальність.

У сучасному світі cформувався специфічний сегмент «здорових і багатих» туристів. Таким людям подобається піклуватися про своє здоров’я, тому вони вибирають для себе екологічний туризм. Більша частина сіл Яремчанської міської ради знаходиться на території Карпатського національного парку. Власне, це дає нам можливість створювати нові цікаві трекінгові та веломаршрути до природних об’єктів нашого краю. Варто також зазначити, що з кожним роком частка українських туристів, які обирають активні та екологічно-пізнавальні види відпочинку, зростає. Все більше любителів гір взимку катаються на лижах, а влітку ходять в гори та прогулюються на велосипедах. Цей тренд також вплинув і на формування програми заходів у діловому туризмі. Багато компаній намагаються вдало поєднати проведення ділових подій з відпочинком, тому великою популярністю користуються активні тімбілдінгові та квестові програми.

Яремчанський регіон – це найпопулярніший туристичний центр як зимового, так і літнього відпочинку Прикарпаття. За 2016 рік він забезпечив 85% туристичного збору Івано-Франківщини. На Яремчанщину припадає 60-70% відвідувачів, які приїжджають на відпочинок в область. Вона має багато можливостей для розвитку туризму, оскільки туристичний потенціал зумовлений природними (на території Яремчанського краю розташований Карпатський національний природний парк, який має загальнодержавне значення і входить до складу природно-заповідного фонду України), історико-культурними, етнографічними особливостями. Регіон охоплює місто Яремче, гірськолижний курорт Буковель у селі Поляниця та низку осередків зеленого туризму, а саме: селище Ворохта та села Микуличин, Татарів, Яблуниця, Вороненко. Саме місто Яремче вже понад 200 років функціонує як курорт, як і  населені пункти району, які до того ж мають статус гірськолижних. Це історично сформований центр, який постійно розвивається і має багато туристичних ресурсів та розгалужену мережу готельної інфраструктури,  створює всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та в’їзного туризму. У регіоні розвиваються всі види туризму, та пріоритетними все ж залишаються гірськолижний, культурно-пізнавальний, екскурсійний, екстремальний, подієвий, пішохідний, велосипедний, кінний, водний (рафтинг), оздоровчий та гастрономічний туризм. Станом на 01.01.2017 року на території Яремчанської міської ради функціонувало 95 готелів та рекреаційних закладів і 604 садиби зеленого туризму. Туристично-рекреаційна галузь є стратегічним напрямом розвитку економіки регіону і важливим чинником стабільного й динамічного збільшення надходжень до місцевого бюджету. Зелений, або сільський, туризм є візитівкою регіону, адже окрім флори і фауни, гірського ландшафту, край багатий на історико-культурні пам’ятки, збереження автентичних звичаїв, обрядів, елементів побуту, що ідентифікують місцевих жителів, характеризують їх культуру і ментальність. Незважаючи на те, що сільський (зелений) туризм як вид підприємницької діяльності не є надто розвиненим в Україні через відсутність правових та нормативних засад цієї діяльності, все ж йому властивий хороший потенціал на Яремчанщині, адже він користується попитом і має розвинений ринок туристичних послуг.

Діловий туризм

За оцінками Всесвітньої туристичної організації, щороку в світі здійснюється більше 100 млн бізнес-турів, а протягом найближчих десяти років оберт ділового туризму збільшиться вп’ятеро. Україна, незважаючи на те, що розташована в центрі Європи, значно відстає від більшості західних країн за рівнем розвитку туристичних послуг. Створення інфраструктури ділового туризму в Україні сприятиме всебічному розвитку міст зокрема і держави загалом, оскільки людина, яка вирушила у ділову подорож, може витрачати не тільки кошти з власного гаманця, але й кошти компанії, яка її відрядила. Це, безперечно,  робить бізнес-туризм надзвичайно прибутковим.

На Прикарпатті найбільш сприятливі умови для розвитку ділового туризму має місто Яремче. На території Яремчанської міської ради функціонують 22 готелі, у яких є конференц-зали. Незважаючи на наявність широкої ме­режі об`єктів готельно-ресто­ранного бізнесу, все ж є перешкоди для розвитку цього й інших видів туризму.
 
Діловий туризм є чи не найкращим способом поєднання бізнесових справ з розвагами, відпочинком та мотивацією співробітників тих чи інших компаній. Ярем­чанщина – досить колоритний край, і це дає змогу поєднати поїздки, пов’язані з участю у з’їздах, конференціях, семіна­рах, виставках і ярмарках, із змістовним відпочинком. Щоправда, і тут на потенцій­них бізнес-туристів чекають неприємні несподіванки через недосконале інфраструктурне й інформаційне облаштування туристичних об’єктів, за­старілу матеріально-технічну базу санаторно-курортних за­кладів, дефіцит кваліфіко­ваних кадрів у сфері обслуговування, цінову політику суб’єктів туристичної діяльності.
 

КІНОІНДУСТРІЯ

Прикарпатський Голлівуд

Мало хто знає, що легендарний серіал «Гра престолів» урятував декілька країн від тяжкого економічного становища. Для прикладу, природні ландшафти Ісландії, на фоні яких знімали епізоди культового кінопродукту, «привабили» мільйони туристів з усього світу. За інформацією BBC, у 2016 році острів відвідали 1,6 млн осіб, що майже в п'ять разів перевищує населення країни. Така ж тендеція спостерігалася і в Хорватії. Містечко Дубровнік стало не просто кінолокацією, а й улюбленим місцем мандрівників. Його популярність і відвідуваність постійно зростає, внаслідок чого міська казна поповнюється на 10 млн доларів щорічно. Те, що туризм є важливим елементом економіки країни, – це вже загальновідомий факт. Завдяки природним куточкам і казковим краєвидам, які глядачі бачать на екранах, можна цю цифру збільшити  у геометричній прогресії.

Не таємниця, що Прикарпаття вже давно стало фаворитом для режисерів, художників та поетів. Тут за радянських часів знімали легендарні фільми українського походження. І тепер, після довгого «застою», кіновиробництво відродилося і з новою силою повернулося до Карпат, приваблюючи не тільки іноземних режисерів, а й туристів. У Верховинському районі знімали легендарний фільм «Тіні забутих предків». Чарівні пейзажі гірського краю якнайкраще представлені у стрічці режисера Сергія Параджанова.  Фільм, відзнятий ще в 1964 році, отримав 39 міжнародних нагород та 28 призів на кінофестивалях у 21 країні світу.  Перший радянський фільм жахів «Вій» знімали в кількох місцях. Одне з них –  дерев'яний храм Пресвятої Богородиці, що в селі Горохолин Ліс Богородчанського району.  Локаціями для зйомок фільму-фентезі «Сторожова застава» стали скелі Довбуша в Карпатах.        

Туристичні бренди

Говерла (2061 м, Чорногірський хребет) — найвища гора України, що розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей у межах Карпатського національного природного парку. Має конусоподібну форму. Складається з пісковиків і конгломератів. Вкрита альпійськими луками, чагарниковими пустищами, подекуди — кам'яні розсипи. Біля підніжжя бере свій початок каскадом водоспадів річка Прут.

Пам'ятка архітектури, культури, історії, техніки — Астрономо-метеорологічна обсерваторія на г. Піп Іван (2028 м), що у Верховинському районі. Це найвище розташована споруда в Україні, збудована 29 липня 1938 року. Інша назва об'єкта — Білий Слон. Піп Іван має пірамідальну форму, у привершинній частині — кам'яні розсипи. Є давньольодовикові форми рельєфу. Свою назву гора дістала від скелі на вершині, яка нагадувала попа в рясі.

Музей Івана Франка та хата-ґражда розташовані у знаменитому селі Криворівня Верховинського району, яке є одним з найстаріших сіл на Гуцульщині. Відомий етнограф В. Гнатюк назвав його «українськими Афінами». У центрі села жив, творив і відпочивав майже щоліта з 1900 до 1914 року Великий Каменяр – Іван Франко. У цьому будинку тепер міститься літературно-меморіальний музей письменника. Село було місцем зустрічей, праці і відпочинку видатних діячів української культури: М. Грушевського, В. Стефаника, Лесі Українки, М. Коцюбинського, М. Черемшини, О. Кобилянської, Г. Хоткевича. Тут створювались такі шедеври української кінематографії, як «Тіні забутих предків», «Анничка», «Довбуш». На присілку Заріччя можна оглянути унікальну відреставровану хату-ґражду, пам'ятку дерев'яної гуцульської архітектури.

Релігійний туризм та історико-культурні ресурси

Карпатські області багаті на унікальні пам’ятки мистецтва. Практично всі вони доступні для показу туристам. Також налічується багато цінних пам’яток архітектури. Це кам’яні вежі, старовинні замки тощо. Майже всі курорти карпатського краю мають історико-культурне навантаження, особливо на Прикарпатті.
 
Івано-Франківська область відома багатою сакральною та духовною спадщиною. Територію області здавен населяли народи з різним релігійним віросповіданням. Збережені церкви, костели, синагоги, монастирі та скити є окрасою області та передумовою для розвитку релігійного та паломницького туризму. На сьогодні в області налічується 50 дерев’яних церков, які охороняються державою. Михайлівська церква та церква Святого Іоанна розташовані в передмісті Яремче. Вони є яскравим зразком карпатської дерев’яної храмової архітектури XVII-XVIII століть. Всередині – не менш унікальні ікони. Багатьом із них уже виповнилося по декілька сотень років. А в самісінькому центрі міста розташувалася церква Успіння Пресвятої Богородиці – також дерев’яна, проте споруджена дещо пізніше – у 1884 році.
 
Транспортна доступність, авіасполучення та інфраструктура

Транспорт відіграє значну роль у розвитку туризму. Сучасна мережа культурно-туристичних установ Карпат склалася в основному там, де проходять шосейні та залізничні дороги. Для цілей туризму, крім того, можуть використовуватися й лісні, підвісні дороги, річки. Довжина лісових доріг регіону досить значна. До них входять і вузькоколійні. Останні використовуються в основному у Закарпатській та Івано-Франківській областях. 

Головними є транспортні шляхи загального користування. Загальна експлуатаційна довжина залізничних доріг становить 2919 км. Основні з них перетинають Карпати у трьох місцях, вони поєднані між собою прикарпатською та закарпатською залізничними дорогами. Про важливу роль залізничного транспорту свідчить факт зростання кількості туристів, що приїжджають у регіон спеціальними туристичними поїздами. 

У Карпатському регіоні існує 10 гірськолижних територій, у яких діє декілька десятків підйомників. До них належать: Ясеня, Рахів, Славське, Ворохта, Буковель та інші.

Наявність міжнародного аеропорту – ключовий фактор розвитку туризму. У 2015 році перший регулярний рейс до Івано-Франківська з’єднав наше місто з Києвом та 40 країнами Європи, Азії, Америки та Африки. За цей час авіакомпанія, яка здійснює рейси, констатує 17% приросту, середній коефіцієнт пасажирського завантаження на внутрішніх рейсах становить 70-100%, на міжнародних – від 90 до 100 %.

Проблеми

На жаль, на Яремчанщині не прижилися ефективні світові туристичні тренди. Перш за все це – діджиталізація сфери послуг (наявність глобальних платформ-агрегаторів, он-лайн маркерплейсів туроператорів з конструктором турів, «уберизація» посередників, чат-боти, call-центри тощо). Важливо не ігнорувати залученість у туризм покоління мілленіалів. Клієнти хочуть (мовою маркетингу «Seamless Personalized Experience») – «безшовний персоналізований досвід». Ці люди прагнуть отримати свій відпочинок з мінімумом бар'єрів, максимально просто, «у два кліки». Вони не брендозалежні. Такі туристи вибирають відпочинок не за картинками та описом на сайтах. Вони хочуть точного обліку своїх потреб без необхідності де-небудь реєструватися і віддавати про себе докладні відомості у яку-небудь CRM-систему. На Яремчанщині такі світові тенденції приживуться не швидко, тому що цьому не тільки перешкоджає стан залучення IT у туристичний бізнес-сектор, але й тому, що українська економіка і вітчизняні технології відстають від Америки і Європи, де тестують інтернет 5g, у той час як в Україні невдовзі буде проведено тендери на інтернет 4g.

План дій

У кінці 2017 року управління міжнародного співробітництва євроінтеграції, туризму та інвестицій завершило реалізацію великого інфраструктурного проекту «Івано-Франківська область – край для туризму» (сума гранту складає 600 млн євро).  Збільшенню привабливості Яремчанщини також сприяє проведений капітальний і поточний ремонт національних та регіональних автошляхів. За даними Національного інституту стратегічних досліджень, автобусний та автомобільний транспорт займають 80% усіх перевезень. У 2017 році в області для туристичних цілей були створені візит-центри (центри гостинності). Вони складаються з туристично-інформаційної довідки, кінозалу, конференц-залу для проведення різноманітних туристичних заходів, приміщення для короткотермінового відпочинку туристів, які подорожують автомобілями чи автобусами. Відкриття таких центрів сприятиме підвищенню рівня обслуговування споживачів туристичних послуг, промоції Івано-Франківської області як привабливої дестинації внутрішнього і в’їзного туризму.

Загалом для активізації та розвитку внутрішнього туристичного ринку необхідна якнайшвидша імплементація європейського законодавства й активна реалізація у регіоні Стратегії розвитку туризму і курортів до 2026 року. Цей документ має достатньо продуманий план заходів, які сприятимуть реалізації всього туристичного потенціалу Яремчанщини. Дотримання плану заходів Стратегії допоможе здійснити безпеку туристів, маркетинг дестинації, розвиток інфраструктури та активізацію міжнародного туризму, що підвищить імідж України у світі, осучаснить нормативно-правову базу у сфері ведення туризму та створить конкурентоспроможність українського туристичного продукту.

 

Мар’яна ЦИМБАЛЮК

Уляна ГАВРИЛЮК








ПОШУК ПО ДАТІ