Читайте нас в соціальних мережах

MEGA



25.07.2019 16:01
В чому їх відмінність від поколінь X,Y,Z? Як їм продавати і з ними домовлятися? Яка у них місія і як вони сприймають цей світ? На ці питання дає відповіді наша постійна авторка – провіднабізнес-тренерка Західної України, постійна гостя топових теле- та радіопроектів, експертка національних ЗМІ та письменниця, авторка книги-бестселера з переговорів “Почніть говорити “НІ”Людмила Калабуха.


06.05.2019 16:02
Подивитися під незвичним кутом на особливості національного підприємництва ексклюзивно для МЕГА вирішила наш постійний бізнес-експерт, провідний бізнес-тренер Західної України, автор книги-бестселера про переговори “Почніть говорити “НІ”, гість топових теле- та радіопроектів Людмила Калабуха.
14.02.2019 14:37
Коли на тренінгах я питаю зал, якщо ви реально “накосячили” і всі претензії ваших клієнтів обґрунтовані, чи треба вибачатися? Починаються палкі баталії. Людям неймовірно складно визнати свою провину і ще складніше за це вибачитися.
23.05.2019 13:29
Історія успіху компанії «Bravo collection» та її власниці з Надвірної Надії Бремнер. В інтерв’ю жінка розповідає, як їй вдається вести бізнес в індустрії моди і чому жінки Сінгапуру готові купляти український одяг.
10.05.2019 18:22
Голова Асоціації готельєрів та садиб Яремчанщини Тарас Тустанівський про причини та наслідки невдалого зимового сезону і чому ця невдача принесе більше користі бізнесменам, ніж черговий успіх.
07.02.2019 17:43
Щороку Яремчанський край відвідують мільйони туристів, кожен зі своїм уявленням про ідеальний відпочинок. Комфорт, європейські стандарти, унікальний дизайн, автентика, смачна українська кухня – тут кожен знаходить щось на свій смак. Наш випусковий редактор сайту Уляна Гаврилюк на власному досвіді переконалася, в яких готелях туристи можуть сповна відчути всю красу та самобутність гуцульської культури.


Економічна стратегія

Економічна стратегія

Народний депутат України, заступник голови Комітету  з питань  економічної політики Юрій СОЛОВЕЙ про підтримку нафто-газової промисловості та сільського господарства,  заборону експорту лісу-кругляку та розщеплення ПДВ при імпорті деревообробного обладнання. Які галузі економіки Прикарпаття  лобіюються у Верховній Раді України?

Вирішення яких проблемних питань зараз  у фокусі комітету економічної політики Верховної Ради,  в якому ви працюєте?

Це ключовий комітет у Верховній Раді України, хоча багато хто думає, що бюджетний комітет основний. Сьогодні серед тих завдань, які стоять перед Україною, та  основна національна ідея на цьому етапі -  економічний розвиток, залучення інвестицій, підняття рівня життя, створення робочих місць і конкуренції на ринку праці . Це питання, які стосуються економіки. Звісно, є багато інших важливих проблем, які треба вирішувати:   медицина й освіта,  децентралізація і військова справа. Але, на моє глибоке переконання,  питання розвитку економіки і  росту ВВП - це питання №1. Я вважаю, що за три роки було зроблено багато хороших  позитивних ініціатив. Наприклад, це система Prozorro, завдяки якій вдалося вивести ринок об’ємом  600 мільярдів  гривень у прозору площину. Система має ряд зауважень і нюансів, які потрібно вдосконалювати, але це однозначно крок вперед. Ще такі ініціативи як Закон про товариства з обмеженою відповідальністю,  і Закон про антимонопольний комітет. Буквально, цими днями ми розглядали Закон про приватизацію,  який змінює її правила, який спрощує реєстрацію об’єктів нерухомості й бізнесу, Закон про банкрутство фізичних та юридичних осіб - це ті важливі законодавчі норми,  які йдуть від нашого комітету. До речі, закон, який повернув державі контрольний пакет акцій компанії "Укрнафта» і  зменшення кворуму до 51%  - це також ініціатива комітету економічної політики. На жаль, сьогодні  економіка не стоїть на першому місці. В нас дискутуються питання корупції, відкритих антикорупційних судів, питання освіти, медицини і пенсійної реформи, хоча, наголошую,  національна ідея,  яка би об’єднала всіх українців, мала би бути ідеєю економічного розвитку. Проте в суспільстві  поки що акценту на цьому немає. Для прикладу, коли у США претенденти йдуть на вибори,  вони роблять ставку на економічні гасла: скільки буде створено робочих місць, які будуть податкові та митні правила, правила для бізнесу,  який буде ріст економіки і які ринки будуть відкриті.  В Україні наразі тема економічного розвитку - це основа, яка не присутня на належному рівні в обговоренні, зате зараз штучно створені запити на тему корупції. А на мою думку, питання розвитку економіки повинні бути домінуючими.

Розкажіть, прийняття яких законопроектів ви ініціювали як автор чи співавтор?

 Я завжди фокусувався на законах, які стосуються економіки. Починаючи з 2015 року, перший закон, до якого я долучився і брав участь  - це Закон про заборону експорту лісу-кругляку, пізніше нам вдалося розтермінувати податок на додану вартість  на ввезення деревообробного обладнання.

Завдяки моїм законодавчим ініціативам нам вдалося підняти вдвічі рентну  оплату за вирубку лісів,  і ці кошти сьогодні залишаються  в громадах і досить стимулюють їх розвиток. Закон 3038 про розщеплення ренти при видобутку нафти й газу - 5 %, гроші сьогодні також залишаться у громадах, а це серйозний стимул не тільки для розвитку громад , а для того, щоб нафтогазова галузь розвивалася в цілому. Зараз я працюю  над глобальною реформою введення в Україні накопичувальної пенсійної системи, і моя поправка 1570 для пенсійної реформи уже прийнята: вона запроваджує обов’язкову накопичувальну систему, починаючи з січня 2019 року. Накопичувальна пенсійна система - це економічна реформа, це ключовий драйвер розвитку економіки цілого світу, тому активи пенсійних фондів у цілому  світі  складають понад 38 трильйонів доларів. Для прикладу, активи недержавних пенсійних фондів США   складають  122% від ВВП країни,  в Австралії - понад 118 %,  а в Україні вони сьогодні нуль відсотків від ВВП. Бо якщо ми задамо питання: що є джерело інвестицій в кожній державі, то це, в першу чергу, заощадження самих громадян, які живуть в цій країні. Бо це кошти, які українські люди інвестують в українську економіку, ця сума може сягнути 3 мільярдів гривень, сума, яка більша від запозичень МВФ чи Світового банку.

Розвиток якої  галузі економіки Прикарпаття ви найбільше лобіюєте і підтримуєте  на законодавчому рівні?

Перша галузь - це туризм. Це галузь,  в якій працює велика кількість людей, бо це - сфера послуг, і це є наша конкурентна перевага. Друга галузь - деревообробна, третя - сільське господарство, в частині - тваринництво, четверта галузь - це інфраструктура. Ми повинні чітко розуміти, що  Івано-Франківськ дуже добре розташований, інвестиції в інфраструктуру й логістику - це успішні  інвестиції . П'ята галузь - ми маємо непогані поклади нафти  й газу на території області, які можуть працювати. Ось п'ять напрямків,  до яких я долучився у створенні законів і ще раз повторю: в деревообробній галузі - це заборона експорту лісу-кругляку, Закон про збільшення  ренти при вирубці лісів та зменшення мита і розтермінування ПДВ при імпорті деревообробного обладнання. Якщо ми говоримо про нафтогазову галузь - то це Закон про  розщеплення ренти при видобутку нафти й газу і для того, щоб ці кошти залишалися на місцях, і щоб громади мали інтерес від того, коли приходить  інвестор і вкладає кошти в розробку родовищ і видобування нафти. Третій закон - це Закон про дорожній фонд, який залучає в дорожню інфраструктуру кошти. Вже найближчим часом  ми отримаємо близько 400 млн. гривень тільки на ремонт місцевих доріг (зараз ця цифра - нуль). Ще один закон допоміг залучити 117 млн. гривень на підтримку тваринництва. Зараз ми бачимо вже позитивні зміни - всі високогірні полонини зайняті, створюються, хоч і маленькі,  фермерські господарства, будуються готелі й ресторани, відкриваються нові пилорами. Якщо  не помиляюся, то тільки на дороги Гуцульщини виділено 200 млн. гривень, така ж сума і для автотрас Покуття, для дороги Івано-Франківськ –Чернівці. Доходи місцевих громад виросли вдвічі - це все позитивна тенденція. До речі, я є автором законодавчої ініціативи щодо акцизу з реалізації нафтопродуктів. Сьогодні 5 % вартості кожного літру бензину залишається в органах місцевого самоврядування, на територіях яких знаходяться заправні станції. Стосовно нафтогазової галузі, то Надвірна, Коломия, Долина і Косів мають дуже велику кількість нафтових родовищ. Але що ми мали до цього часу? Як приклад, на території села чи міста видобувається нафта й газ, і  тут же розбиті дороги, школи і садочки в занедбаному стані, ФАПу навіть немає. Це нонсенс. Ненормально, коли в громадах видобувається найдорожча сировина і громада від цього нічого не отримує. Ми розробили закон, при якому 5% від видобутку нафти й газу залишати на територіях місцевих громад і регіону. Населені пункти можуть вирішити проблеми доріг, шкіл, освітлення і т.д. І є зацікавленість, щоб прийшов інвестор. Цей закон починає працювати з січня 2018 року. Тільки на території Косівщини  він  дасть 30 млн. гривень  місцевим громадам. Це теж свого роду інвестиції.

Питанням  експорту лісу-кругляку зараз дуже часто спекулюють у суспільстві. Експерти запевняють, що ніякогоо екологічного лиха не станеться і увесь ліс не вирубають. Просто необхідні правильне лісове законодавство і прозора схема реалізації цього ж лісу, і на місці вирубаних дерев садити нові - це світова практика. Чому ви виступаєте проти експорту лісу-кругляку?

 Ми повинні розуміти, що Україна може експортувати необроблений ліс-кругляк за ціною навіть не 100 доларів за метр кубічний, а  може експортувати, для прикладу, меблі  вартістю  тисячу доларів за такий самий об’єм. Тому ми повинні для себе вирішити: чи ми хочемо бути сировинним придатком, що виробляє сировину, чи Україна хоче бути країною, яка виготовляє кінцевий продукт з  високою доданою вартістю і з якої сплачуються податки. Переконаний, ми повинні відходити від сировинної країни й переходити до країни, яка виробляє кінцевий продукт. Закон України про заборону лісу-кругляку - це тільки перший крок, і не треба плекати ілюзій, що вже завтра в нас появляться  деревообробні підприємства. Це перший крок,  щоб деревообробна галузь стала однією з ключових.

Як ви можете оцінити  діюче лісове законодавство? Уряд готує передачу лісу у концесію, настільки це правильне рішення?

Зараз точиться багато спекуляцій стосовно заборони експорту лісу-кругляку. Тому ми повинні розуміти,  що ліс, який вирубується, не завжди обробляється на місці, вирубуватися може в Івано-Франківській області, вантажитися на ешелони деінде і перероблятися біля Одеси близько біля портів, умовно. Чи цей закон дозволив поставити на ноги деревообробні підприємства - ні, і крок наступний, над яким ми працюємо, і я думаю, - реалізація лісу буде відбуватися тільки на аукціонах. Бо треба відходити від таких речей, як  взяв, вирубав, розпиляв - і вивіз, бо той, хто має велику переробку лісу, хоча би 50% , той повинен мати пріоритетне право на купівлю лісу на аукціонах. Ми це обговорювали з Президентом України на нараді, що відбулася в Івано-Франківській області, це питання ми хочемо викласти в законопроект,  який  розробляємо спільно з комітетом промислової політики і, сподіваюсь,  у найближчий час приймемо цей закон.

Які ваші економічні прогнози ?

Вважаю, що Україну уже найближчі п’ять років чекає хороше майбутнє й економічний ріст. Бо, з одного боку, є мінус від того, що ми відкрили кордони і українці поїхали на роботу в Польщу. Але є плюс, бо роботодавці змушені піднімати заробітну плату працівникам, щоб втримати людей. У зв'язку з великою конкуренцією на ринку праці, ми  рано чи пізно  вийдемо на рівень заробітної плати  європейського стандарту . Бо ці ж кошти нікуди не діваються  і залишаються в економіці країни, і працюють на споживчому ринку. Я переконаний,  що країна має дуже хороші економічні перспективи, основне,  це змінити порядок денний української дискусії в суспільстві,  парламенті та уряді. Говорити і робити акцент  на економіку. Адже  це - основне.

За останніми результати міжнародних рейтингів DoingBusiness,  в економічних зрушеннях  Україну випередила  навіть Росія, у нас ВВП на душу населення найнижчий серед країн СНД, зовнішньоекономічний борг виріс втричі, рівень тіньової економіки близько 40 %. Такі показники як індекс  започаткування та легкість ведення бізнесу теж найнижчі. Завдяки яким речам  Україні вдасться вийти на високий економічний рівень?

Рівень ВВП  і рейтинги DoingBusiness  - це питання дискусійні. Я не кажу,  що в країні все добре. Треба розуміти, що прибуток залежить від ризиків, і Україна залишається дещо ризикованою країною. Але дає хороший прибуток. Бо якщо ви захочете отримати прибуток у тій же Польщі чи Німеччині,  в країнах з чіткими правилами і законодавством, то це не так просто буде зробити,  як в Україні. Тут простіше. Тому я всім рекомендую інвестувати в нашу країну,  а не в Польщу чи Німеччину. Думаю, українцям взагалі дуже важко доробитися за кордоном, маючи свій бізнес там, тут легше. Нам потрібні закони про приватизацію, нам потрібний ринок землі,  а ще спростити всі правила  і заборонити правоохоронцям здійснювати не планові перевірки. Щось робиться в країні,  а щось - не так швидко.

В цілому світі кожна держава підтримує свого вітчизняного виробника і надає різні преференції  МСБ, який є рушієм економіки будь-якої країни. Що в законодавстві передбачено для МСБ?

Частка  МСБ у структурі ВВП справді низька і складає 15% . 85% - це структура великого бізнесу. В розвинутих країнах статистика каже: приблизно 65% - це СМБ і 30% - це крупний бізнес. Ось цю динаміку однозначно треба міняти . Де Україна може бути конкурентною? Це сільське господарство. Але в сьогоднішніх реаліях с/г і ліс залишає країну сировинним придатком,  яка не експортує кінцевий продукт. Тому нам треба ставити бар’єри,  які б дозволяли екпортувати виключно продукцію з високою доданою вартістю. Ми говоримо про с/г, забуваючи, що це не можливо без ринку землі, який просто загальмований.  В нас фондовий ринок - це також джерело для інвестицій, програма підтримки фермерства і того ж МСБ - є над чим працювати. Але про це дуже мало говориться  у суспільстві. Коли я приходжу на телебачення, то мене зараз більше питають:  кого там посадили, чому там той чиновник взяв якісь гроші і т.д., а про економіку не говорять абсолютно. Дискусій про економіку взагалі не спостерігається.

Ви теж підтримуєте вислови підприємців, що найкраще, як може допомогти держава, це всього-на-всього не заважати?

Звісно, я за те,  щоб мінімізувати вплив держави на бізнес, створити хороші умови для розвитку.  Думаю, функція держави - це не заважати розвитку людини, а створити умови і максимально ефективно надавати послуги - оборона, безпека, освіта і т.д.

Я за те, щоб максимально скорочувати роль держави у житті будь-якої людини і звести її до мінімуму. Треба тільки проводити перевірки щодо сплати податків і все. Бізнес взагалі повинен бути поставлений на позицію номер один. Підприємства - священні корови і їх не можна чіпати взагалі,  бо вони платять податки і створюють робочі місця. Найбільше, з чим держава зараз перегинає палицю - це правоохоронні органи і судова система - ось із цим треба попрацювати. Судова реформа нещодавно прийнята, зараз готується законопроект, який повністю заборонить здійснення перевірок правоохоронними органами позапланово, і на моє переконання, це великий крок вперед.












26.06.2019 11:55
Сушені гриби компанії «Боровик» можна спробувати у популярних продуктах ТМ «Мівіна», «Ролтон», «Комо». Підприємство розташоване у маленькому містечку Борислав, що на Львівщині і вже встигло підкорити споживачів з усієї країни. Їхня продукція - це свіжі вагові, сушені, фасовані та консервовані шампіньйони, білі гриби, лисички, опеньки, рижики та інші.
14.06.2019 21:50
У 1991 році це підприємство виробляло на замовлення підошви до взуття. А зараз компанія реалізує готове модельне взуття в Україні та експортує його на ринки ЄС. В інтерв’ю власник і директор PROGRESS SERVICE Павло ФЕДЮК розповідає, що секрет такого успіху полягає у простих речах – вмінні адаптуватися до світових трендів і постійно навчатися, щоб оперативно втілювати знання в розвиток компанії.
24.05.2019 13:36
Представляємо вам історію успіху фермерського господарства «Агротем», розташованого в селі Селисько на Львівщині. Їхня продукція – це тверді сири преміум-класу, домашні йогурти, молоко, масло, яку підприємство реалізує в торгових мережах під брендом «Джерсей». І з кожним роком ця продукція впевнено підкорює споживачів з усієї країни.
09.09.2019 15:22
Ферма «Зелений Яр» (село Микуличин) Головна спеціалізація ферми – це виробництво козиного сиру, молока та проведення екскурсій. Господарство Василя Яремчука знаходиться у селі Микуличин, Ферма на полонині Горган.
24.01.2019 12:56
2018 рік став роком запуску першого в Івано-Франківську інноваційного центру
18.01.2019 15:19
Автор легендарних пісень Едіт Піаф французький композитор з Прикарпаття. Натан Гланцберг народився 12 жовтня 1910 року в місті Рогатин, що знаходився тоді у складі Австро-Угорської імперії, в єврейській родині дрібного торговця Шмуеля Гланцберга. У 1911 році сім'я емігрувала до Німеччини, в місто Вюрцбург в Баварії. Відразу ж після переїзду Натана стали називати Норбер.
08.09.2019 14:06
Надвірнянщина – розвинений нафтопромисловий район, тому не дивно, що в районному центрі місті Надвірній міський стадіон називається «Нафтовик», найвідоміший монумент міста, хоч і має назву «Фантомас»,усе ж поставлений до 100-річчя надвірнянської нафтопромисловості, навіть День міста місцеві жителі святкують у День нафтовика. Журналіст журналу «Мега» Уляна Гаврилюк дослідила, як видобуток нафти впродовж декількох століть впливав на розвиток регіону та чому нафтопереробка до цього часу залишається стратегічним напрямком розвитку Надвірнянщини.
29.07.2019 13:32
Коли понад сто років тому в Карпатах будували залізницю, це був унікальний та амбітний інженерний проект. Дослідники з Закарпаття Микола Ткач і Микола Волощук розповідають неймовірну історію цього будівництва.
27.05.2019 16:06
Україна − пріоритетний партнер Європейського Союзу, якого ЄС підтримує через такі інструменти: бюджетна підтримка, технічна допомога, механізми змішаного фінансування для залучення інвестицій, гуманітарна і макрофінансова допомога. Щороку ЄС виділяє додаткові 200 млн євро нових грантових коштів.