IНТЕРВ'Ю СТАТТI ЕКСПЕРТИ ПОДІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ СПЕЦПРОЕКТ: ЗРОБЛЕНО НА ПРИКАРПАТТІ КОНТАКТИ
MEGA

11.12.2018 14:03

-Маю гріх – продаю дитячі речі своєї дочки на OLХ. Чого ж викидати? Та переживаю, що колеги в інституті будуть вважати мене спекулянткою – червоніє кандидат наук.

- Ви не подумайте, що я вам щось хочу продати, я просто розказую про нашу конференцію – мнеться дівчина-адміністратор,

- Та я просто підробляю на канікулах, а так я вчуся на економіста, ви не подумайте, що я торгаш якісь – виправдовується працівник лижного прокату.

14.11.2018 15:33

1️ Яка ще золота осінь?
Які прогулянки по свіжому повітрю, зустрічі з друзями, походи по гриби чи велопробіжки? Ще фотосесію якусь придумаєте. Здуріли?  У вас депресія і крапка.

13.11.2018 16:40


Aimbulance – тричі найефективніша digital агенція в рейтингу Effie Awards Ukraine, номер 1 у дослідженні Advertiser’s Choice і рейтингу «Digital агенція року» за 2014, 2015 та 2016 рік. У 2014 році AIMBULANCE стала фіналістом фестивалю рекламної креативності Cannes Lions. За результатами сезону 2013/2014 агенція зайняла 8-е місце в світовому рейтингу ефективності незалежних агенцій від EFFIE.

01.11.2018 14:53

Не беріть на роботу друзів. Ніколи. Вони думають, що у вас можна буде працювати в 2 рази менше, а ви будете їм платити в 2 рази більше. Ви ж друзі! А ви вважаєте як раз навпаки. От і виходить, що у вас після цього ані друзів, ані якісно виконаної роботи.

23.10.2018 15:18

В 2005 р. я почала професійно працювати з комерційними організаціями, і відтоді не перестаю дивуватися вмінню нашого бізнесу «виживати» в українських умовах та численним спробам допасувати національний досвід до реалій західного світу. Чи (і наскільки) готові ми до роботи на зовнішніх (західних) ринках? Що із знаного/практикованого нами вартує використовувати, а що залишити дома? Що можна адаптувати? З якими викликами зустрічається український бізнес, коли вирішує «працювати в Європі»?

Економічна стратегія

Економічна стратегія

Народний депутат України, заступник голови Комітету  з питань  економічної політики Юрій СОЛОВЕЙ про підтримку нафто-газової промисловості та сільського господарства,  заборону експорту лісу-кругляку та розщеплення ПДВ при імпорті деревообробного обладнання. Які галузі економіки Прикарпаття  лобіюються у Верховній Раді України?

Вирішення яких проблемних питань зараз  у фокусі комітету економічної політики Верховної Ради,  в якому ви працюєте?

Це ключовий комітет у Верховній Раді України, хоча багато хто думає, що бюджетний комітет основний. Сьогодні серед тих завдань, які стоять перед Україною, та  основна національна ідея на цьому етапі -  економічний розвиток, залучення інвестицій, підняття рівня життя, створення робочих місць і конкуренції на ринку праці . Це питання, які стосуються економіки. Звісно, є багато інших важливих проблем, які треба вирішувати:   медицина й освіта,  децентралізація і військова справа. Але, на моє глибоке переконання,  питання розвитку економіки і  росту ВВП - це питання №1. Я вважаю, що за три роки було зроблено багато хороших  позитивних ініціатив. Наприклад, це система Prozorro, завдяки якій вдалося вивести ринок об’ємом  600 мільярдів  гривень у прозору площину. Система має ряд зауважень і нюансів, які потрібно вдосконалювати, але це однозначно крок вперед. Ще такі ініціативи як Закон про товариства з обмеженою відповідальністю,  і Закон про антимонопольний комітет. Буквально, цими днями ми розглядали Закон про приватизацію,  який змінює її правила, який спрощує реєстрацію об’єктів нерухомості й бізнесу, Закон про банкрутство фізичних та юридичних осіб - це ті важливі законодавчі норми,  які йдуть від нашого комітету. До речі, закон, який повернув державі контрольний пакет акцій компанії "Укрнафта» і  зменшення кворуму до 51%  - це також ініціатива комітету економічної політики. На жаль, сьогодні  економіка не стоїть на першому місці. В нас дискутуються питання корупції, відкритих антикорупційних судів, питання освіти, медицини і пенсійної реформи, хоча, наголошую,  національна ідея,  яка би об’єднала всіх українців, мала би бути ідеєю економічного розвитку. Проте в суспільстві  поки що акценту на цьому немає. Для прикладу, коли у США претенденти йдуть на вибори,  вони роблять ставку на економічні гасла: скільки буде створено робочих місць, які будуть податкові та митні правила, правила для бізнесу,  який буде ріст економіки і які ринки будуть відкриті.  В Україні наразі тема економічного розвитку - це основа, яка не присутня на належному рівні в обговоренні, зате зараз штучно створені запити на тему корупції. А на мою думку, питання розвитку економіки повинні бути домінуючими.

Розкажіть, прийняття яких законопроектів ви ініціювали як автор чи співавтор?

 Я завжди фокусувався на законах, які стосуються економіки. Починаючи з 2015 року, перший закон, до якого я долучився і брав участь  - це Закон про заборону експорту лісу-кругляку, пізніше нам вдалося розтермінувати податок на додану вартість  на ввезення деревообробного обладнання.

Завдяки моїм законодавчим ініціативам нам вдалося підняти вдвічі рентну  оплату за вирубку лісів,  і ці кошти сьогодні залишаються  в громадах і досить стимулюють їх розвиток. Закон 3038 про розщеплення ренти при видобутку нафти й газу - 5 %, гроші сьогодні також залишаться у громадах, а це серйозний стимул не тільки для розвитку громад , а для того, щоб нафтогазова галузь розвивалася в цілому. Зараз я працюю  над глобальною реформою введення в Україні накопичувальної пенсійної системи, і моя поправка 1570 для пенсійної реформи уже прийнята: вона запроваджує обов’язкову накопичувальну систему, починаючи з січня 2019 року. Накопичувальна пенсійна система - це економічна реформа, це ключовий драйвер розвитку економіки цілого світу, тому активи пенсійних фондів у цілому  світі  складають понад 38 трильйонів доларів. Для прикладу, активи недержавних пенсійних фондів США   складають  122% від ВВП країни,  в Австралії - понад 118 %,  а в Україні вони сьогодні нуль відсотків від ВВП. Бо якщо ми задамо питання: що є джерело інвестицій в кожній державі, то це, в першу чергу, заощадження самих громадян, які живуть в цій країні. Бо це кошти, які українські люди інвестують в українську економіку, ця сума може сягнути 3 мільярдів гривень, сума, яка більша від запозичень МВФ чи Світового банку.

Розвиток якої  галузі економіки Прикарпаття ви найбільше лобіюєте і підтримуєте  на законодавчому рівні?

Перша галузь - це туризм. Це галузь,  в якій працює велика кількість людей, бо це - сфера послуг, і це є наша конкурентна перевага. Друга галузь - деревообробна, третя - сільське господарство, в частині - тваринництво, четверта галузь - це інфраструктура. Ми повинні чітко розуміти, що  Івано-Франківськ дуже добре розташований, інвестиції в інфраструктуру й логістику - це успішні  інвестиції . П'ята галузь - ми маємо непогані поклади нафти  й газу на території області, які можуть працювати. Ось п'ять напрямків,  до яких я долучився у створенні законів і ще раз повторю: в деревообробній галузі - це заборона експорту лісу-кругляку, Закон про збільшення  ренти при вирубці лісів та зменшення мита і розтермінування ПДВ при імпорті деревообробного обладнання. Якщо ми говоримо про нафтогазову галузь - то це Закон про  розщеплення ренти при видобутку нафти й газу і для того, щоб ці кошти залишалися на місцях, і щоб громади мали інтерес від того, коли приходить  інвестор і вкладає кошти в розробку родовищ і видобування нафти. Третій закон - це Закон про дорожній фонд, який залучає в дорожню інфраструктуру кошти. Вже найближчим часом  ми отримаємо близько 400 млн. гривень тільки на ремонт місцевих доріг (зараз ця цифра - нуль). Ще один закон допоміг залучити 117 млн. гривень на підтримку тваринництва. Зараз ми бачимо вже позитивні зміни - всі високогірні полонини зайняті, створюються, хоч і маленькі,  фермерські господарства, будуються готелі й ресторани, відкриваються нові пилорами. Якщо  не помиляюся, то тільки на дороги Гуцульщини виділено 200 млн. гривень, така ж сума і для автотрас Покуття, для дороги Івано-Франківськ –Чернівці. Доходи місцевих громад виросли вдвічі - це все позитивна тенденція. До речі, я є автором законодавчої ініціативи щодо акцизу з реалізації нафтопродуктів. Сьогодні 5 % вартості кожного літру бензину залишається в органах місцевого самоврядування, на територіях яких знаходяться заправні станції. Стосовно нафтогазової галузі, то Надвірна, Коломия, Долина і Косів мають дуже велику кількість нафтових родовищ. Але що ми мали до цього часу? Як приклад, на території села чи міста видобувається нафта й газ, і  тут же розбиті дороги, школи і садочки в занедбаному стані, ФАПу навіть немає. Це нонсенс. Ненормально, коли в громадах видобувається найдорожча сировина і громада від цього нічого не отримує. Ми розробили закон, при якому 5% від видобутку нафти й газу залишати на територіях місцевих громад і регіону. Населені пункти можуть вирішити проблеми доріг, шкіл, освітлення і т.д. І є зацікавленість, щоб прийшов інвестор. Цей закон починає працювати з січня 2018 року. Тільки на території Косівщини  він  дасть 30 млн. гривень  місцевим громадам. Це теж свого роду інвестиції.

Питанням  експорту лісу-кругляку зараз дуже часто спекулюють у суспільстві. Експерти запевняють, що ніякогоо екологічного лиха не станеться і увесь ліс не вирубають. Просто необхідні правильне лісове законодавство і прозора схема реалізації цього ж лісу, і на місці вирубаних дерев садити нові - це світова практика. Чому ви виступаєте проти експорту лісу-кругляку?

 Ми повинні розуміти, що Україна може експортувати необроблений ліс-кругляк за ціною навіть не 100 доларів за метр кубічний, а  може експортувати, для прикладу, меблі  вартістю  тисячу доларів за такий самий об’єм. Тому ми повинні для себе вирішити: чи ми хочемо бути сировинним придатком, що виробляє сировину, чи Україна хоче бути країною, яка виготовляє кінцевий продукт з  високою доданою вартістю і з якої сплачуються податки. Переконаний, ми повинні відходити від сировинної країни й переходити до країни, яка виробляє кінцевий продукт. Закон України про заборону лісу-кругляку - це тільки перший крок, і не треба плекати ілюзій, що вже завтра в нас появляться  деревообробні підприємства. Це перший крок,  щоб деревообробна галузь стала однією з ключових.

Як ви можете оцінити  діюче лісове законодавство? Уряд готує передачу лісу у концесію, настільки це правильне рішення?

Зараз точиться багато спекуляцій стосовно заборони експорту лісу-кругляку. Тому ми повинні розуміти,  що ліс, який вирубується, не завжди обробляється на місці, вирубуватися може в Івано-Франківській області, вантажитися на ешелони деінде і перероблятися біля Одеси близько біля портів, умовно. Чи цей закон дозволив поставити на ноги деревообробні підприємства - ні, і крок наступний, над яким ми працюємо, і я думаю, - реалізація лісу буде відбуватися тільки на аукціонах. Бо треба відходити від таких речей, як  взяв, вирубав, розпиляв - і вивіз, бо той, хто має велику переробку лісу, хоча би 50% , той повинен мати пріоритетне право на купівлю лісу на аукціонах. Ми це обговорювали з Президентом України на нараді, що відбулася в Івано-Франківській області, це питання ми хочемо викласти в законопроект,  який  розробляємо спільно з комітетом промислової політики і, сподіваюсь,  у найближчий час приймемо цей закон.

Які ваші економічні прогнози ?

Вважаю, що Україну уже найближчі п’ять років чекає хороше майбутнє й економічний ріст. Бо, з одного боку, є мінус від того, що ми відкрили кордони і українці поїхали на роботу в Польщу. Але є плюс, бо роботодавці змушені піднімати заробітну плату працівникам, щоб втримати людей. У зв'язку з великою конкуренцією на ринку праці, ми  рано чи пізно  вийдемо на рівень заробітної плати  європейського стандарту . Бо ці ж кошти нікуди не діваються  і залишаються в економіці країни, і працюють на споживчому ринку. Я переконаний,  що країна має дуже хороші економічні перспективи, основне,  це змінити порядок денний української дискусії в суспільстві,  парламенті та уряді. Говорити і робити акцент  на економіку. Адже  це - основне.

За останніми результати міжнародних рейтингів DoingBusiness,  в економічних зрушеннях  Україну випередила  навіть Росія, у нас ВВП на душу населення найнижчий серед країн СНД, зовнішньоекономічний борг виріс втричі, рівень тіньової економіки близько 40 %. Такі показники як індекс  започаткування та легкість ведення бізнесу теж найнижчі. Завдяки яким речам  Україні вдасться вийти на високий економічний рівень?

Рівень ВВП  і рейтинги DoingBusiness  - це питання дискусійні. Я не кажу,  що в країні все добре. Треба розуміти, що прибуток залежить від ризиків, і Україна залишається дещо ризикованою країною. Але дає хороший прибуток. Бо якщо ви захочете отримати прибуток у тій же Польщі чи Німеччині,  в країнах з чіткими правилами і законодавством, то це не так просто буде зробити,  як в Україні. Тут простіше. Тому я всім рекомендую інвестувати в нашу країну,  а не в Польщу чи Німеччину. Думаю, українцям взагалі дуже важко доробитися за кордоном, маючи свій бізнес там, тут легше. Нам потрібні закони про приватизацію, нам потрібний ринок землі,  а ще спростити всі правила  і заборонити правоохоронцям здійснювати не планові перевірки. Щось робиться в країні,  а щось - не так швидко.

В цілому світі кожна держава підтримує свого вітчизняного виробника і надає різні преференції  МСБ, який є рушієм економіки будь-якої країни. Що в законодавстві передбачено для МСБ?

Частка  МСБ у структурі ВВП справді низька і складає 15% . 85% - це структура великого бізнесу. В розвинутих країнах статистика каже: приблизно 65% - це СМБ і 30% - це крупний бізнес. Ось цю динаміку однозначно треба міняти . Де Україна може бути конкурентною? Це сільське господарство. Але в сьогоднішніх реаліях с/г і ліс залишає країну сировинним придатком,  яка не експортує кінцевий продукт. Тому нам треба ставити бар’єри,  які б дозволяли екпортувати виключно продукцію з високою доданою вартістю. Ми говоримо про с/г, забуваючи, що це не можливо без ринку землі, який просто загальмований.  В нас фондовий ринок - це також джерело для інвестицій, програма підтримки фермерства і того ж МСБ - є над чим працювати. Але про це дуже мало говориться  у суспільстві. Коли я приходжу на телебачення, то мене зараз більше питають:  кого там посадили, чому там той чиновник взяв якісь гроші і т.д., а про економіку не говорять абсолютно. Дискусій про економіку взагалі не спостерігається.

Ви теж підтримуєте вислови підприємців, що найкраще, як може допомогти держава, це всього-на-всього не заважати?

Звісно, я за те,  щоб мінімізувати вплив держави на бізнес, створити хороші умови для розвитку.  Думаю, функція держави - це не заважати розвитку людини, а створити умови і максимально ефективно надавати послуги - оборона, безпека, освіта і т.д.

Я за те, щоб максимально скорочувати роль держави у житті будь-якої людини і звести її до мінімуму. Треба тільки проводити перевірки щодо сплати податків і все. Бізнес взагалі повинен бути поставлений на позицію номер один. Підприємства - священні корови і їх не можна чіпати взагалі,  бо вони платять податки і створюють робочі місця. Найбільше, з чим держава зараз перегинає палицю - це правоохоронні органи і судова система - ось із цим треба попрацювати. Судова реформа нещодавно прийнята, зараз готується законопроект, який повністю заборонить здійснення перевірок правоохоронними органами позапланово, і на моє переконання, це великий крок вперед.








ПОШУК ПО ДАТІ