IНТЕРВ'Ю СТАТТI ЕКСПЕРТИ ПОДІЇ ДЛЯ БІЗНЕСУ СПЕЦПРОЕКТ: ЗРОБЛЕНО НА ПРИКАРПАТТІ КОНТАКТИ
MEGA

11.12.2018 14:03

-Маю гріх – продаю дитячі речі своєї дочки на OLХ. Чого ж викидати? Та переживаю, що колеги в інституті будуть вважати мене спекулянткою – червоніє кандидат наук.

- Ви не подумайте, що я вам щось хочу продати, я просто розказую про нашу конференцію – мнеться дівчина-адміністратор,

- Та я просто підробляю на канікулах, а так я вчуся на економіста, ви не подумайте, що я торгаш якісь – виправдовується працівник лижного прокату.

14.11.2018 15:33

1️ Яка ще золота осінь?
Які прогулянки по свіжому повітрю, зустрічі з друзями, походи по гриби чи велопробіжки? Ще фотосесію якусь придумаєте. Здуріли?  У вас депресія і крапка.

13.11.2018 16:40


Aimbulance – тричі найефективніша digital агенція в рейтингу Effie Awards Ukraine, номер 1 у дослідженні Advertiser’s Choice і рейтингу «Digital агенція року» за 2014, 2015 та 2016 рік. У 2014 році AIMBULANCE стала фіналістом фестивалю рекламної креативності Cannes Lions. За результатами сезону 2013/2014 агенція зайняла 8-е місце в світовому рейтингу ефективності незалежних агенцій від EFFIE.

01.11.2018 14:53

Не беріть на роботу друзів. Ніколи. Вони думають, що у вас можна буде працювати в 2 рази менше, а ви будете їм платити в 2 рази більше. Ви ж друзі! А ви вважаєте як раз навпаки. От і виходить, що у вас після цього ані друзів, ані якісно виконаної роботи.

23.10.2018 15:18

В 2005 р. я почала професійно працювати з комерційними організаціями, і відтоді не перестаю дивуватися вмінню нашого бізнесу «виживати» в українських умовах та численним спробам допасувати національний досвід до реалій західного світу. Чи (і наскільки) готові ми до роботи на зовнішніх (західних) ринках? Що із знаного/практикованого нами вартує використовувати, а що залишити дома? Що можна адаптувати? З якими викликами зустрічається український бізнес, коли вирішує «працювати в Європі»?

Чи готовий український бізнес до роботи на зовнішніх ринках?

В 2005 р. я почала професійно працювати з комерційними організаціями, і відтоді не перестаю дивуватися вмінню нашого бізнесу «виживати» в українських умовах та численним спробам допасувати національний досвід до реалій західного світу. Чи (і наскільки) готові ми до роботи на зовнішніх (західних) ринках? Що із знаного/практикованого нами вартує використовувати, а що залишити дома? Що можна адаптувати? З якими викликами зустрічається український бізнес, коли вирішує «працювати в Європі»?

Я залучила до пошуку відповідей колег з досвідом роботи з бізнесом як в Україні, так і за її межами. Звісно, складно в одному дописі охопити всі аспекти, тому зосереджу увагу на стратегічних питаннях, нехтування якими можуть бути для бізнесу доволі болючим або навіть критичним. Читайте, аналізуйте, зробіть за допомогою коментарів та порад нижче «міні-аудит» готовності вашого бізнесу, використайте їх як своєрідний «чек-лист», - чи врахували ми це в нашому проекті? Адже всі свої рішення ми «оплачуємо» особисто, ніхто інший, особа, бізнес чи держава, не відповідатиме за наш недогляд чи легковажність.

-----------------

Михайло РОМАНЮК, партнер юридичної компанії LexConsulting

Однією з ключових проблем, з якою стикається бізнес, що планує там працювати, - це нерозуміння того, яке місце твого продукту в новому конкурентному середовищі.

Другий виклик – бізнес-модель. Часто ми просто копіюємо/переносимо те, що маємо, а пізніше дивуємося, чому те, що вдома працювало більш-менш ефективно, на «чужій території» може виявитися навіть збитковим. І тут я маю на увазі всю систему вкл. з організацією виробництва, менеджменту, продажу.

Не менш важливо враховувати, що кожна країна має власне правове регулювання ведення бізнесу, і його треба розуміти. Часто одні поняття в нас означають одне, а за кордоном зовсім інше, тому легко потрапити в халепу. Для прикладу, в нас учасники ТОВ відповідають по зобов’язаннях товариства в межах своїх вкладів, а в Польщі керівник несе додаткову відповідальність всім своїм майном.

Лілія Матвєєва, генеральний директор ТОВ «Лігос»

Українським компаніям бракує ЕФЕКТИВНОСТІ, - в комунікації, процесах, менеджменті. І «там» це особливо помітно, як також може коштувати непомірно дорого.

Орест КЕЙВАН, керівник архітектурної компанії НЕО-АРТ

Часто нас сприймають як представників корумпованої держави, тому довіра вибудовується досить довго. Інші системи розрахунків, більше гарантійних зобовязань, треба бути готовим до того, що підготовка до підписання договору може зайняти втричі більше часу, ніж в Україні.

Ярослав ПОВХ, керівник ТОВ «Корона Захід»

Працювати в Європі – це вже сам по собі виклик. Дуже високі тарифи на вхід в мережі. Велика насиченість ринку, сам ринок набагато більший. Недовіра до бренду «Україна», трактування наших пропозицій як продуктів низької якості, що часто буває не безпідставним. Відповідно, кінцевий споживач дуже неохоче бере нашу продукцію, навіть якщо вдалося «стати на полицю». Ми відстаємо в смаках, дизайні, маркетингу.

----------------------

На думку ІгораГУТа, партнера шведсько-українського проекту DYB, якщо ваша продукція орієнтована на експорт, шкода не користуватися можливістю вийти на ринки ЄС. Це непросто, але навіть маленький контракт з європейською компанією –найкраща бізнес-школа для українського підприємця. Його поради стосуються того, на що українському бізнесу (який хоче бути успішним) потрібно звернути увагу першочергово:

  1. Маркетингова стратегія, а не GR (governmentrelationship).

В нас часто бізнеси заробляли на близькості до влади і бюджету, в той час як в країнах ЄС конкуренція базується на ринкових (маркетингових) чинниках та ключових компетенціях, які український бізнес недооцінює, а часом і відверто ігнорує.

  1. Виробляти якісний продукт,надавати хороший сервіс і встановлювати ринкову ціну – це фактори musthave. Вони не додають конкурентоспроможності, а просто гарантують вхід на ринок. Якість, сервіс і ціна визначаються ринком так само, як квоти або ліцензії – державою.
  2. В Україні ми звикли вимірювати конкуренцію кількістю гравців,а в ЄС вона вимірюється їхньою якістю.

На наших ринках зазвичай ведуть боротьбу кілька гравців (або навіть десятки), але у всіх сили і рівень продукту приблизно рівні. В ЄС у вас може бути лише один конкурент, але його відрив становить "10 світлових років", як любить жартувати мій друг, який побудував компанію, що увійшла до ТОП-500 у Східній Європі (за версією Fortune). І ось тоді це істотна проблема. Говорячи мовою маркетингу, ваш конкурент дає клієнту більшу цінність за ті ж гроші і при цьому добре заробляє. Чи створює унікальну цінність, якої у вас немає. І не важливо, що він лише один. Важливо, що він це може робити, а ви – ні.

  1. Принципові для компанії рішенняв Україні часто приймаються власниками і "під настрій". В ЄС частіше – найманими менеджерами і на основі політики компанії. Принципи цих рішень (навіть на різних ринках) можуть бути схожими. Від вас очікують, що ви знайомі з ними і дієте в рамках прийнятої бізнес-культури. Взяти лише привітністю, подарунками і чарівністю (як ми любимо) майже нереально. Для результативних переговорів потрібні плани, прогнози і багато гарантій. А ось до них вже добре буде додати яскраві фото, емоційні ролики і українську чарівність.
  2. Я попросив свого друга, який давно працює в Берліні в одній з компаній "великої четвірки": назви найголовніше, що заважає українському бізнесу працювати в ЄС? І він відповів – ненадійність.

Німці жартують, що коли на переговорах бізнесмен з України показує тобі гарну цікаву річ, ти ніколи не знаєш, чи є у нього ще хоча б одна така ж і чи побачиш ти цього хлопця наступного разу :) Ми концентруємося на одноразових угодах, а в ЄС люблять довгострокові стосунки. І гарантії. І ще обсяги. В ЄС не люблять пробачати помилки, не люблять невиконання зобов'язань, не люблять "передомовлятися" (точніше, не розуміють, як це). Наше бізнес-правило, яке свідчить: "Ну, як щось не так – опустимося в ціні", там не спрацює. В ЄС інше правило – "justintime" важливіше за знижки. Слово – це закон. А зобов'язання – священні.








ПОШУК ПО ДАТІ