Читайте нас в соціальних мережах

MEGA



25.07.2019 16:01
В чому їх відмінність від поколінь X,Y,Z? Як їм продавати і з ними домовлятися? Яка у них місія і як вони сприймають цей світ? На ці питання дає відповіді наша постійна авторка – провіднабізнес-тренерка Західної України, постійна гостя топових теле- та радіопроектів, експертка національних ЗМІ та письменниця, авторка книги-бестселера з переговорів “Почніть говорити “НІ”Людмила Калабуха.


06.05.2019 16:02
Подивитися під незвичним кутом на особливості національного підприємництва ексклюзивно для МЕГА вирішила наш постійний бізнес-експерт, провідний бізнес-тренер Західної України, автор книги-бестселера про переговори “Почніть говорити “НІ”, гість топових теле- та радіопроектів Людмила Калабуха.
14.02.2019 14:37
Коли на тренінгах я питаю зал, якщо ви реально “накосячили” і всі претензії ваших клієнтів обґрунтовані, чи треба вибачатися? Починаються палкі баталії. Людям неймовірно складно визнати свою провину і ще складніше за це вибачитися.
23.05.2019 13:29
Історія успіху компанії «Bravo collection» та її власниці з Надвірної Надії Бремнер. В інтерв’ю жінка розповідає, як їй вдається вести бізнес в індустрії моди і чому жінки Сінгапуру готові купляти український одяг.
10.05.2019 18:22
Голова Асоціації готельєрів та садиб Яремчанщини Тарас Тустанівський про причини та наслідки невдалого зимового сезону і чому ця невдача принесе більше користі бізнесменам, ніж черговий успіх.
07.02.2019 17:43
Щороку Яремчанський край відвідують мільйони туристів, кожен зі своїм уявленням про ідеальний відпочинок. Комфорт, європейські стандарти, унікальний дизайн, автентика, смачна українська кухня – тут кожен знаходить щось на свій смак. Наш випусковий редактор сайту Уляна Гаврилюк на власному досвіді переконалася, в яких готелях туристи можуть сповна відчути всю красу та самобутність гуцульської культури.








Благодійна кав’ярня: як працюють разом бізнес і християнство ?

Благодійна кав’ярня: як працюють разом  бізнес і християнство ?

В інтерв’ю засновники кафе «Небо» Олена та Тарас Халак розповідають,  чи не зловживають відвідувачі їхньою добротою і концепцією «вільних цін»,  який фінансовий дохід закладу і як поєднати Бога і бізнес?

За два місяці існування вашої  кавярні «Небо» про вас розповіли  не тільки  місцеві ЗМІ,   а й  провідні центральні телеканали, серед них і BBC. Очікували такого резонансу  в суспільстві?

Олеся: "Це був несвідомий маркетинговий хід. Ми не думали, що журналісти так зацікавляться нашою концепцією «вільних цін»".

Тарас: "Ми не очікували такого резонансу в суспільстві. Бо ми навіть рекламних  листівок не надрукували, ні копійки не вклали в рекламу".

Чому ви вибрали таку ризиковану цінову концепцію, яка суперечить усім  економічним  законам?

Олеся: "Ми християни,   і не хотіли робити  щось нове. Ми хотіли відкрити  місце затишку, щоб людям було комфортно. Ідея закладу: "Люди, які можуть оплатити більше, - платять більше, люди, які можуть платити менше, -платять менше". Люди з різними фінансовими можливостями могли прийти і в нас поїсти- це основна концепція. З економічного погляду це дуже ризикований хід.  До речі, співвласниця кафе Наталя Сливоцька- кандидат економічних наук . Ми хотіли підійти до справи з християнської позиції. Ми дві сім'ї, які  є християнами,  і  хотіли перенести свій спосіб життя на свою роботу. Тому що ми обмежуємо Бога тільки тим, що ходимо до церкви.  Ми вирішили перенести християнські принципи   у повсякденне  звичайне життя. Бог має бути  в нашому житті постійно,  а не тільки в  церкві. У нас прийнято вважати, що християнство  і бізнес - речі, які не поєднюються, але це не правда. Бог не хоче, щоб ми страждали,   а навпаки-  хоче, щоб ми були щасливі. Я знаю, що Богові важливо, щоб ми мали змогу  прогодувати своїх дітей, щоб ми заробляли   нормально".

Тарас: "Звісно, кав'ярня  є комерційним проектом і надіємось, що будемо заробляти.  Хто сказав, що якщо людина живе з Богом,   вона обов’язково має бути бідною? Ми хочемо показати, що можна жити з Богом  і бути багатими".

Які фінансові показники кав'ярні за цей час? Ви працюєте «в мінус» чи вже є чистий дохід?

Олеся: "Ми хотіли спочатку відкритися тихенько і  доробляти все потроху. Так не вийшло, бо увага до кафе за два місяці була надто великою і клієнти відразу почали до нас приходити. Ми не можем сказати,  що в плюсі,  але, що  в мінусі, теж не скажемо. Перший  місяць був прибутковим . Дохід ми інвестували в розвиток".

Тарас: "У будь-яких компаніях  є три напрямки: прибуток, ріст, розширення. Над розширенням ми зараз працюємо-  за отримані кошти оновлюємо  матеріальну базу,  докупили холодильники, кондиціонери, облаштували дитячу зону. І зараз тестуємо цю концепцію і вивчаємо. Бо якщо кафе буде збитковим , ми  не зможемо далі працювати. Наш заклад не меценатство чи спонсорство, і ніхто не дофінансовує наш заклад. Це комерційний проект, і ми аналізуємо, чи зможемо далі працювати в такому форматі, чи ні.

Яких клієнтів кав'ярні більше -тих, що переплачують, чи навпаки, тих, які платять менше?

"На даний момент уже якась золота середина. Раніше було більше клієнтів, які  переплачували".

Чи зловживають клієнти вашою добротою і концепцією «без цін»?

Тарас: "У Львові  нещодавно  кафе «без цін» закрилось за один день. У більшості випадків зловживають підлітки, які через свій вік не можуть об’єктивно оцінити вартість. Були випадки, що вони приходили, робили замовлення і йшли, не заплативши. Тільки з такими випадками ми стикалися. Але багато людей платить більше . Тому концепція працює, і завдяки цьому ми працюємо далі".

Олеся: "Те, що ми не "прогоріли", як кафе з такою ж концепцією у Львові , це, напевне, лише дякуючи Богу  і його благословінню. Ми зі самого початку  говорили, що це тестовий режим концепції вільних цін. Якщо б на початку бачили, що люди зловживають цим, і ми йдемо у мінус, то зрозуміло, що довелось би поставити ціни".

Хто є вашими клієнтами?

Тарас: "Наші клієнти - це дуже різні люди, багато є постійних клієнтів. Нам байдуже, якої віри ці люди. Буває, що приходять і кажуть: «Ой, забув гаманець  і хочу кави, можна попити каву, оплачу  іншим  разом?» Приходять і оплачують іншим разом".

Олеся: "До нас приходять священики попити каву.  До нас приходять і запитують,  якої ми конфесії, віросповідання. Особливо цікавляться, чи ми  протестанти чи свідки Єгови? Ми розповідаємо, що ми греко-католики,  але двері нашої кав'ярні відкриті для людей будь-якої  конфесії".

Як у вас виникла ідея заснувати свій бізнес?

Олеся: "Ми поїхали  у Школу християнського життя. Почали питати Бога, що ми маємо робити далі  в житті, що він від нас хоче і куди веде. Відразу після приїзду нам запропонували це приміщення взяти в оренду. Я завжди хотіла займатися кондитерською справою і  подумала,  що непогано було б відкрити свою кав'ярню,  де би продавалася моя власна випічка. Потім подумала,  що це має бути християнська кав'ярня.  До речі, тут і продається моя власна випічка".

Тарас: "Раніше навіть наші друзі  відговорювали нас від цієї ідеї. Говорили, що концепція вільних цін не зможе існувати. Четверо людей-співзасновників, які не мають жодного досвіду ведення ресторанного бізнесу, вирішили йти своїм шляхом.  Ми всі не мали жодного уявлення, як це працює і як взагалі працювати".

Ви ламаєте стереотипи в суспільстві. Важко дається ця місія?

Тарас:  "Цікаво".

Олеся: "Наприклад, протестанти  дуже часто  привертають увагу до Бога. Вони досить активні в цьому. Греко-католики чи православні не настільки афішують. Ми хочемо показати,  що Бог є не тільки в церкві,  а й на роботі".

 

Мар'яна Цимбалюк

 












26.06.2019 11:55
Сушені гриби компанії «Боровик» можна спробувати у популярних продуктах ТМ «Мівіна», «Ролтон», «Комо». Підприємство розташоване у маленькому містечку Борислав, що на Львівщині і вже встигло підкорити споживачів з усієї країни. Їхня продукція - це свіжі вагові, сушені, фасовані та консервовані шампіньйони, білі гриби, лисички, опеньки, рижики та інші.
14.06.2019 21:50
У 1991 році це підприємство виробляло на замовлення підошви до взуття. А зараз компанія реалізує готове модельне взуття в Україні та експортує його на ринки ЄС. В інтерв’ю власник і директор PROGRESS SERVICE Павло ФЕДЮК розповідає, що секрет такого успіху полягає у простих речах – вмінні адаптуватися до світових трендів і постійно навчатися, щоб оперативно втілювати знання в розвиток компанії.
24.05.2019 13:36
Представляємо вам історію успіху фермерського господарства «Агротем», розташованого в селі Селисько на Львівщині. Їхня продукція – це тверді сири преміум-класу, домашні йогурти, молоко, масло, яку підприємство реалізує в торгових мережах під брендом «Джерсей». І з кожним роком ця продукція впевнено підкорює споживачів з усієї країни.
24.10.2019 12:33
Артур Бернс- американський економіст українського єврейського походження. Один із найвпливовіших фінансистів світу. Голова Федеральної резервної системи США, радник з економіки кількох американських президентів.
09.09.2019 15:22
Ферма «Зелений Яр» (село Микуличин) Головна спеціалізація ферми – це виробництво козиного сиру, молока та проведення екскурсій. Господарство Василя Яремчука знаходиться у селі Микуличин, Ферма на полонині Горган.
24.01.2019 12:56
2018 рік став роком запуску першого в Івано-Франківську інноваційного центру
08.09.2019 14:06
Надвірнянщина – розвинений нафтопромисловий район, тому не дивно, що в районному центрі місті Надвірній міський стадіон називається «Нафтовик», найвідоміший монумент міста, хоч і має назву «Фантомас»,усе ж поставлений до 100-річчя надвірнянської нафтопромисловості, навіть День міста місцеві жителі святкують у День нафтовика. Журналіст журналу «Мега» Уляна Гаврилюк дослідила, як видобуток нафти впродовж декількох століть впливав на розвиток регіону та чому нафтопереробка до цього часу залишається стратегічним напрямком розвитку Надвірнянщини.
29.07.2019 13:32
Коли понад сто років тому в Карпатах будували залізницю, це був унікальний та амбітний інженерний проект. Дослідники з Закарпаття Микола Ткач і Микола Волощук розповідають неймовірну історію цього будівництва.
27.05.2019 16:06
Україна − пріоритетний партнер Європейського Союзу, якого ЄС підтримує через такі інструменти: бюджетна підтримка, технічна допомога, механізми змішаного фінансування для залучення інвестицій, гуманітарна і макрофінансова допомога. Щороку ЄС виділяє додаткові 200 млн євро нових грантових коштів.