Читайте нас в соціальних мережах

MEGA



25.07.2019 16:01
В чому їх відмінність від поколінь X,Y,Z? Як їм продавати і з ними домовлятися? Яка у них місія і як вони сприймають цей світ? На ці питання дає відповіді наша постійна авторка – провіднабізнес-тренерка Західної України, постійна гостя топових теле- та радіопроектів, експертка національних ЗМІ та письменниця, авторка книги-бестселера з переговорів “Почніть говорити “НІ”Людмила Калабуха.


06.05.2019 16:02
Подивитися під незвичним кутом на особливості національного підприємництва ексклюзивно для МЕГА вирішила наш постійний бізнес-експерт, провідний бізнес-тренер Західної України, автор книги-бестселера про переговори “Почніть говорити “НІ”, гість топових теле- та радіопроектів Людмила Калабуха.
14.02.2019 14:37
Коли на тренінгах я питаю зал, якщо ви реально “накосячили” і всі претензії ваших клієнтів обґрунтовані, чи треба вибачатися? Починаються палкі баталії. Людям неймовірно складно визнати свою провину і ще складніше за це вибачитися.
23.05.2019 13:29
Історія успіху компанії «Bravo collection» та її власниці з Надвірної Надії Бремнер. В інтерв’ю жінка розповідає, як їй вдається вести бізнес в індустрії моди і чому жінки Сінгапуру готові купляти український одяг.
10.05.2019 18:22
Голова Асоціації готельєрів та садиб Яремчанщини Тарас Тустанівський про причини та наслідки невдалого зимового сезону і чому ця невдача принесе більше користі бізнесменам, ніж черговий успіх.
07.02.2019 17:43
Щороку Яремчанський край відвідують мільйони туристів, кожен зі своїм уявленням про ідеальний відпочинок. Комфорт, європейські стандарти, унікальний дизайн, автентика, смачна українська кухня – тут кожен знаходить щось на свій смак. Наш випусковий редактор сайту Уляна Гаврилюк на власному досвіді переконалася, в яких готелях туристи можуть сповна відчути всю красу та самобутність гуцульської культури.


Ми завжди використовуємо кредитні ресурси для розвитку бізнесу

Ми завжди використовуємо  кредитні ресурси  для розвитку бізнесу

Володимир Слободян, власник компанії «Персей Агро» про те, як завдяки залученню кредитних коштів вдалося розбудувати ферму європейського рівня.

Володимире, розкажіть, будь ласка, історію ферми «Персей Агро»: коли і як розпочався ваш бізнес?

У 1991 році мій батько був одним із перших фермерів на Прикарпатті й обробляв 50 га землі.  На фермі батька  я працював, починаючи з тракториста і закінчуючи  виконавчим директором. Після одруження  вирішив  створити власний бізнес. В Івано-Франківську відкрив два продуктові магазини. Через деякий час зрозумів,  що торгівля - це не моє, мене тягне в село і на поле. Оскільки є любов до землі.

У 2003 році я вперше взяв в оренду 150 гектарів землі в Рогатинському районі для вирощування зернових культур.  Із кожним наступним роком  орендував все  більші площі.  Вирощував  традиційні культури: пшеницю, овес, частково гречку. Увесь час працював як приватний  підприємець. А в 2006 році заснував юридичну компанію «Персей Агро», навколо якої у майбутньому об’єдналося ще кілька господарств. Через шість років від моменту заснування  «Персей Агро» обробляла вже  2 тисячі гектарів землі. І ми займалися  лише рослинництвом -  вирощували пшеницю, ріпак, овес, інколи сою та  соняшник.

Зараз ви вирішили розширити свою діяльність і, окрім рослинництва, маєте ще один напрямок.

Відверто кажучи, намірів займатися тваринництвом  у мене не було. Але, маючи в земельному банку  2 тисячі гектарів землі, ми вирішили розширюватись. Вільних земельних ділянок для оренди на той час  не було.  І тоді  ми купили кооперативні права с/г підприємства  «Рідна земля», яке  у своїй власності, окрім землі, мало 150 корів. Поглянувши  на фінансові звіти, побачив, що тваринництво збиткове. Вирішив змінити ситуацію: запросив технолога на ферму,  придбав  сільськогосподарську техніку світового рівня і налагодили нові технологічні процеси для тваринництва,  які на той момент на  Прикарпатті ще ніхто не запроваджував. Коли ми придбали ферму, корова давала 5 літрів молока, а через рік -  уже 20 літрів у день. Виробництво молока стало пріоритетним напрямком  бізнесу: з кожним роком ми збільшували поголів'я корів і покращували технологію та виробничі показники.

Усе молоко ми здавали на подальшу переробку. У 2012 році ми вирішили реалізовувати молоко і відкрили свої перші торгові точки в Івано-Франківську.  Пізніше  у мене з’явилося бажання мати власний молокопереробний завод. От  ми його успішно запустили у  2013 році. На початку результатом роботи було 5 тонн молока в день, а зараз ця цифра сягає 50 тонн. Молокопереробний завод облаштований згідно з європейськими вимогами. На виробництві у нас новітнє німецьке обладнання.

Зараз ви налагодили переробку молока відповідно до вимог ЄС. Що це за вимоги?

По–перше: переробним підприємствам заборонено купувати  так зване «технічне» молоко у приватних господарствах, де відбувається процес доїння вручну. Ми побудували  завод, орієнтуючись тільки на власну молочну сировину.  По-друге: згідно з європейськими нормами корови мають утримуватися на безприв’язній системі. Процес доїння має відбуватися  в окремій стерильній  залі за допомогою  спеціального апарата без доступу повітря.  У нас на фермі після доїння молоко відразу потрапляє в танк-охолоджувач, звідти - у молоковоз, а потім - на молокопереробний  завод. Усі ці процеси відбуваються без доступу повітря.  Все  обладнання миється автоматизовано, спеціальними розчинами,  які теж мають відповідну європейську сертифікацію.  Завод оснащений бактофугами - це спеціальні машини, які «забирають» некорисні бактерії з молока. Ще однією вимогою ЄС було розмежування зон на підприємстві.  Наприклад,  підготовка молока відбувається  в одному цеху,  пастеризація -  в іншому, окремо цех фасування - всі виробничі процеси поділені так, як вимагають цього європейські норми.

Були моменти, коли я думав закрити ферму, бо у бізнесі не все просто та легко. Проте мене  надихнули інші підприємці. Об'їхавши Україну,  я побачив вісім нових комплексів, які було побудовано за останні 5 років. Я зрозумів, що навіть у нинішніх  складних умовах  є успішні і прибуткові молочні комплекси. Прийняв рішення розвивати бізнес далі. Загальна інвестиція у будівництво комплексу склала 4 млн. доларів. Ферма побудована за американським проектом. І ми вже маємо всі документи і сертифікати безпечності та відповідності. Щоб отримати деякі з них, нам знадобилось до півроку часу. Але воно того варте.

Що  ви експортуєте і в які країни?

Два роки тому ми експортували 1 тисячу тонн сої на ринки ЄС. Через брак вантажних вагонів  ми не вкладалися  в терміни поставок. Іншим транспортом перевозити досить дорого - ми могли не стільки заробити на експорті продукції,  як втратити. Наша продукція експортується не нами, а вже через посередників. Ми даємо й іншим можливість заробити.

На експорт іде соя, соняшник, кукурудза. 70%  експорту - у країни ЄС. Також під брендом «Рідна земля» виготовляємо  молочну продукцію:  кефір, масло, молоко, йогурти, кисломолочний сир. Реалізуємо її на внутрішньому ринку Івано-Франківської та Львівської областей.

Нещодавно ви звернулися в один з українських банків за кредитом в межах програми EU4business. Як ви дізнались про таку програму?

Цю програму мені порекомендував колега-аграрій  з Тернопільської області, який  теж працював з цією фінансовою установою  раніше. На той час банк пропонував  найоптимальніші умови для нашого господарства і давав кращі пропозиції  кредитної лінії, на відміну від інших банків.

Врізка: в Україні діє ініціатива Європейського союзу EU4Business, один з напрямків якої - надання доступу до фінансування для малих та середніх підприємств. Ось як вона працює: щоб наші підприємці змогли отримати вигідний кредит, ЄС укладає контракти з Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком і Німецьким банком розвитку / Німецько-Українським фондом. Ці фінансові інститути у свою чергу укладають контракти, але вже з українськими банками. Саме вони - виконавча ланка для видачі доступних кредитів. Таким чином у країну надходить фінансування для бізнесу. Співпраця з ЄС дозволяє бізнесу отримати необхідні кошти для свого розвитку і прогресу.

Розкажіть, як відбувався процес отримання  кредиту: скільки часу зайняло оформлення паперів, які були особливості процесу?

Основною перевагою банку  була оперативність у прийнятті рішень. Кошти давали  на купівлю вживаної  техніки, незалежно від того, скільки років ця техніка експлуатувалася. Наприклад, в інших банках   вживаний комбайн прокредитувати було неможливо.  Мав значення розмір  кредиту під заставне майно. На вартість 10 млн. заставного майна банк надав кредит  6-7 млн. гривень.  Інші банки  під таку суму заставного майна давали тільки 3-4 млн. грн.  Спочатку  нам була відкрита кредитна  лінія в розмірі 11 млн. гривень на закупівлю  сільськогосподарської техніки. Цікавим моментом було те, що цю техніку не  потрібно було страхувати, як цього вимагали  в інших банках, де страхування  було обов'язковою умовою. Тому в загальному умови були хорошими: можна було купити   техніку навіть  12-річної давності. Це дуже зручно, бо якщо новий комбайн коштує 300 тисяч євро, то три вживані  7-річної давності можна купити за ті самі кошти. Це було перевагою банку - швидкість у прийнятті  рішення і кредитування вживаної техніки.

Врізка: Підприємці, які потребують додаткових фінансів, іноді не можуть отримати потрібну суму кредиту на вигідних умовах, оскільки не можуть забезпечити заставу. Проте у певних вітчизняних банках діє програма Європейського інвестиційного банку, що забезпечує страхування кредитних ризиків. Таким чином можна залучити більше коштів для своєї справи. 

Як ви реалізували отримані фінансові ресурси?

У загальному ми отримали  60 млн. кредитних коштів. Ми придбали трактори, комбайни, різноманітну спецтехніку. Частину коштів  використали на оборотні потреби: закупили  мінеральні добрива, дизпаливо.  Частково купили автомати для розфасовування молока.

Які зміни у бізнесі очікуєте після залучення фінансів?

Очікуємо покращення умов ведення бізнесу.  Для того, щоб витримати конкуренцію, потрібно високотехнологічне обладнання, на якому працюють  кваліфіковані працівники. Щоб це отримати, потрібно створити умови і встановити відповідну заробітню плату. Поєднання цих складових забезпечать  успіх.

На даний момент земельний банк становить 5 тисяч гектарів  землі у Галицькому та  Рогатинському районах. На фермі налічується 700 дійних корів, до кінця року плануємо цю цифру збільшити до 1000.  У 2020 році плануємо, щоб загальна кількість тварин налічувала до 3 тисяч. Щодня на фермі виготовляється 20  тис. тонн молока, маємо наміри цю цифру збільшити до 40-50.  А ще  ми плануємо на території ферми будівництво  біогазового заводу.

З вашого досвіду, українським підприємцям краще обходитися власними коштами чи залучати зовнішнє фінансування?

Звичайно, що краще мати свої кошти. Але за рахунок тільки своїх коштів підприємство  буде розвиватися дуже довго, тому доводиться залучати кредитні.  Ми пішли другим варіантом  і  завжди використовуємо кредитні ресурси для розвитку бізнесу.

Що ви б хотіли побажати українським підприємцям з точки зору можливостей залучення фінансів на розвиток їхньої справи?

Я бажаю підприємцям не боятися  залучати кредитні ресурси.  Якщо б  ми не отримали кредитне фінансування, то розвиток нашої  компанії  уповільнився б.  Нам прийшлося би шукати інвестора з грошима або зупинитися і вдовільнитися тими досягненнями, які  в нас були на той момент. Завдяки кредитним коштам ми не зупинилися, а, навпаки, вийшли на новий етап розвитку бізнесу.

Мар’яна ЦИМБАЛЮК












26.06.2019 11:55
Сушені гриби компанії «Боровик» можна спробувати у популярних продуктах ТМ «Мівіна», «Ролтон», «Комо». Підприємство розташоване у маленькому містечку Борислав, що на Львівщині і вже встигло підкорити споживачів з усієї країни. Їхня продукція - це свіжі вагові, сушені, фасовані та консервовані шампіньйони, білі гриби, лисички, опеньки, рижики та інші.
14.06.2019 21:50
У 1991 році це підприємство виробляло на замовлення підошви до взуття. А зараз компанія реалізує готове модельне взуття в Україні та експортує його на ринки ЄС. В інтерв’ю власник і директор PROGRESS SERVICE Павло ФЕДЮК розповідає, що секрет такого успіху полягає у простих речах – вмінні адаптуватися до світових трендів і постійно навчатися, щоб оперативно втілювати знання в розвиток компанії.
24.05.2019 13:36
Представляємо вам історію успіху фермерського господарства «Агротем», розташованого в селі Селисько на Львівщині. Їхня продукція – це тверді сири преміум-класу, домашні йогурти, молоко, масло, яку підприємство реалізує в торгових мережах під брендом «Джерсей». І з кожним роком ця продукція впевнено підкорює споживачів з усієї країни.
09.09.2019 15:22
Ферма «Зелений Яр» (село Микуличин) Головна спеціалізація ферми – це виробництво козиного сиру, молока та проведення екскурсій. Господарство Василя Яремчука знаходиться у селі Микуличин, Ферма на полонині Горган.
24.01.2019 12:56
2018 рік став роком запуску першого в Івано-Франківську інноваційного центру
18.01.2019 15:19
Автор легендарних пісень Едіт Піаф французький композитор з Прикарпаття. Натан Гланцберг народився 12 жовтня 1910 року в місті Рогатин, що знаходився тоді у складі Австро-Угорської імперії, в єврейській родині дрібного торговця Шмуеля Гланцберга. У 1911 році сім'я емігрувала до Німеччини, в місто Вюрцбург в Баварії. Відразу ж після переїзду Натана стали називати Норбер.
08.09.2019 14:06
Надвірнянщина – розвинений нафтопромисловий район, тому не дивно, що в районному центрі місті Надвірній міський стадіон називається «Нафтовик», найвідоміший монумент міста, хоч і має назву «Фантомас»,усе ж поставлений до 100-річчя надвірнянської нафтопромисловості, навіть День міста місцеві жителі святкують у День нафтовика. Журналіст журналу «Мега» Уляна Гаврилюк дослідила, як видобуток нафти впродовж декількох століть впливав на розвиток регіону та чому нафтопереробка до цього часу залишається стратегічним напрямком розвитку Надвірнянщини.
29.07.2019 13:32
Коли понад сто років тому в Карпатах будували залізницю, це був унікальний та амбітний інженерний проект. Дослідники з Закарпаття Микола Ткач і Микола Волощук розповідають неймовірну історію цього будівництва.
27.05.2019 16:06
Україна − пріоритетний партнер Європейського Союзу, якого ЄС підтримує через такі інструменти: бюджетна підтримка, технічна допомога, механізми змішаного фінансування для залучення інвестицій, гуманітарна і макрофінансова допомога. Щороку ЄС виділяє додаткові 200 млн євро нових грантових коштів.