Читайте нас в соціальних мережах

MEGA



06.05.2019 16:02
Подивитися під незвичним кутом на особливості національного підприємництва ексклюзивно для МЕГА вирішила наш постійний бізнес-експерт, провідний бізнес-тренер Західної України, автор книги-бестселера про переговори “Почніть говорити “НІ”, гість топових теле- та радіопроектів Людмила Калабуха.


14.02.2019 14:37
Коли на тренінгах я питаю зал, якщо ви реально “накосячили” і всі претензії ваших клієнтів обґрунтовані, чи треба вибачатися? Починаються палкі баталії. Людям неймовірно складно визнати свою провину і ще складніше за це вибачитися.
14.02.2019 14:33
Фільм: Дуель братів. Історія Adidas і Puma (2016). Сюжет: на початку XX століття брати Адольф та Рудольф Дасслери заснували невелику взуттєву фабрику в баварському місті Херцогенаурах; фанатична сфокусованість на мрії Аді і здібності до комерції Руді допомогли зробити з неї успішне підприємство, однак з часом розбіжності у підходах до ведення бізнесу та особисті непорозуміння привели до поділу на дві ворогуючі компанії, Adidas і Puma.
14.05.2019 15:41
Історія успіху компанії «Bravo collection» та її співзасновниці з Надвірної Надії Бремнер. В інтерв’ю жінка розповідає, як їй вдається вести бізнес в індустрії моди і чому жінки Сінгапуру готові купляти український одяг.
10.05.2019 18:22
Голова Асоціації готельєрів та садиб Яремчанщини Тарас Тустанівський про причини та наслідки невдалого зимового сезону і чому ця невдача принесе більше користі бізнесменам, ніж черговий успіх.
07.02.2019 17:43
Щороку Яремчанський край відвідують мільйони туристів, кожен зі своїм уявленням про ідеальний відпочинок. Комфорт, європейські стандарти, унікальний дизайн, автентика, смачна українська кухня – тут кожен знаходить щось на свій смак. Наш випусковий редактор сайту Уляна Гаврилюк на власному досвіді переконалася, в яких готелях туристи можуть сповна відчути всю красу та самобутність гуцульської культури.


Правда про бізнес по-українськи. 10 чеснот національного бізнес-характеру

Експерти з неможливого. Вони роблять бізнес не  за підручниками і часто не за законом. Роблять у країні, де не знаєш, що буде завтра, а корупція та влада одночасно і помічники, і вороги. Кидали, здирники  та бариги – як тільки не сварять українських підприємців!

Подивитися під незвичним кутом на особливості національного підприємництва ексклюзивно для МЕГА вирішила наш постійний бізнес-експерт, провідний бізнес-тренер Західної України, автор книги-бестселера про переговори “Почніть говорити “НІ”, гість топових теле- та радіопроектів  Людмила Калабуха.

От хто тільки не нарікав на те, як українці ведуть бізнес:

-  агресивно, ніби останній раз,

-  хочуть заробити “всі гроші”, через що страждає якість,

-  "кидають" партнерів/підрядників/персонал/клієнтів на гроші,

-  порушують усі можливі норми та закони,

- "цвіте і пахне" корупція на всіх рівнях і будь-яке питання треба “порєшать” за гроші чи “відкат”.

Та я напишу про те, які чесноти є в українських підприємців. Те, про що якось всі забувають у потоках обурення у ЗМІ, в соцмережах та на наших кухнях.

А ми ж хороші! Ми ж такі хороші! Нам реально є, чим пишатися!

10 чеснот українських підприємців:

  1. Лідери у грі без правил

В Україні не працюють класичні бізнесові схеми. Тут  усе випробовується дослідним шляхом в умовах, які у жодному підручнику не опишуть. Ну не працює в нас те, чого вчать на курсах MBA. Або з точністю до навпаки. Підприємці все досліджують на практиці шляхом проб та помилок, набивають власні гулі, досліджують чужі та слухають свою інтуїцію.

Так, ми живемо у країні, де будь-які прогнози викликають сміх.

Якщо в Європі та США є бізнес,  який працює десятиліттями та навіть століттями, в Україні, на жаль, така ситуація неможлива. Ми живемо в абсолютно непередбачуваній країні, де ти не можеш щось 100% запланувати і бути впевненим, що все відбудеться саме так. Наче по мінному полю ходимо. Є в цьому певний шарм, адреналін, азарт. Тільки це виснажує. А коли пишемо бізнес-плани із виходом на точку рентабельності через 10-30-50 років, то самі сміємося!

Тут дожити б!

І якщо вже ми якось призвичаїлися ловити рибку в мутній воді, у цій грі знову змінюються правила! До нас заходять інвестори, ми зі своїми товарами йдемо в Європу. І методи, які ми народили потом і кров’ю для виживання в сучасних реаліях, на ходу треба підлаштовувати під європейські. Та ще й так, щоб нічого не завалилося!

  1. Гуру нетворкінгу

Перш ніж починати будь-яку  справу чи розрулювати проблему, наша людина телефонує до знайомих і питає: "А хто у нас є там-то і там-то?"

Ми звикли жити однією комунальною квартирою і як би хто з ким не сварився, допомагаємо один одному. Нетворкінг на всіх рівнях – однозначно наш великий плюс. Ми чітко знаємо, кому подзвонити і кого  спитати. Навіть 70-річна пані Ганя-прибиральниця має свата/кума/брата/сусіда сусідів, які здадуть усі явки та паролі корисних людей, яких знають вони та їхні знайомі знайомих. І серйозні підприємці також не лінуються зробити пару-трійку дзвінків. Тому що знають, наступного разу допомога знадобиться  їм та їхнім друзям.

Інколи  українці дійсно дружній народ . Ще не було випадку, щоб  мені або моїм клієнтам не допомогли вирішити будь-яке, я  повторюю, будь-яке питання, люди з різних міст та навіть країн, які щось або когось знають.

Світом керує базовий механізм обміну. І саме корисні зв’язки для успішного ведення бізнесу в Україні – основа основ.

Часто-густо іноземні книжки про нетворкінг нас просто веселять. Ми про це можемо самі написати романи-блокбастери.

  1. Не боїмося помилки

От не боїмося. І живемо за принципом: “Вийде – клас, не вийде - ну так що ж, інше замучу. З ким не буває, не кінець світу”,  - хоча інколи втрачається  все, від останньої копійки до репутації.

Ми кидаємося в нові проекти, віримо у свою удачу. І події розвиваються  двома шляхами: або люди отримують дуже дорогий досвід і посвяту в сучасних лицарів ордену підприємців, або йдуть у наймані працівники. І це зовсім не трагедія. Це вибір, коли нарешті хочеться спокою та стабільності.

  1. Приборкуємо стрес

Так, ми дуже стресостійкі: працюємо під час війни, під час шалених коливань курсу валюти, під час значних безперервних змін у законодавстві. Ми швидко адаптовуємося, шукаємо ходи-виходи,  навіть коли їх зовсім нема, розширюємося, беремо нових працівників.

Під час подорожі Японією мене дуже вразив один із найвищих

 у світі відсоток самогубств у цій дуже багатій і безпечній країні. Люди не витримують стресу. Причина – робота. В Україні серед підприємців  відсоток самогубств мінімальний. Більшість випадків – особисті проблеми, а не невдачі у бізнесі.

  1. Експерти з неможливого

Ті, хто працював в іноземних компаніях і в нас, в один голос дивуються тепличності західних підприємців: у них опускаються руки перед банальними труднощами, різницею в законодавстві чи менталітеті. Наприклад, німці часто відмовляються від французького ринку, тому що  їм це видається ну дуже складним. Для українських компаній це в десятки разів складніше, та ми приймаємо будь-які виклики і, зціпивши зуби, попри всі перепони йдемо до мети.

  1. Вічні студенти

Ми завзято і постійно вчимося. Ми охочі до нового: різноманітні тренінги, онлайн та офлайн-курси, програми, лекції. Самі своїми кровними це все оплачуємо. І персонал свій навчаємо. Запрошуємо бізнес-тренерів та бізнес-консультантів, читаємо бізнес-літературу. Ми тестуємо на своєму бізнесі все, чого навчилися, особливо інтернет-маркетинг. Багато хто тільки після 40 років уперше навчився кнопки натискати і стосунки зі сучасними технологіями в людей складні. Та все одно ми гриземо граніт сучасних технологій і вони дають проривний результат. Також дуже популярний саморозвиток.

  1. Трудоголіки

"Робота не вовк - у ліс не втече"  – це не про нас.

Ми готові працювати постійно. З пристрастю. Вкладати у свою справу всі свої ресурси – час, гроші, нерви. Принести в жертву навіть здоров’я та особисте життя. Якщо це наш бізнес, ми не можемо працювати з 10.00 до 18.00, а на вихідні вимикати телефон. Хоча давно треба навчитися. Ми живемо своєю справою. Можемо вийти на роботу у вихідний або лишитися понаднормово, тільки щоб допомогти клієнту вирішити його питання. Це важливо для нього, а значить, і для нас.

  1. Ідеалісти, що вірять у людей

Дотепер  ми починаємо бізнес із друзями. Беремо на роботу дітей своїх знайомих, бо ті попросили. Терпимо непутящих працівників, бо віримо, що це хороші хлопчики/дівчатка, а ще в них хворі батьки. Десять разів даємо людям другий шанс, а вони далі косячать, підводять і роблять нам збитки.  Досі в нас на першому місці симпатія, ностальгічні спогади дитинства, надумані зобов’язання та хибне почуття провини, а не цифри, розрахунки та ділові принципи.

  1. Виживаємо серед тролів

Україна – країна тролів та хейтерів.

Ніде у світі немає такого агресивного онлайн-середовища, як в Україні.

Мої друзі мають мережу ресторанів у Польщі, і за 8 років жодна людина не написала відкрито про своє незадоволення. Якщо були якісь претензії, то люди писали на і-мейл, і це було в дуже толерантній формі зі словами “прошу-перепрошую”. У нас же якась нова національна античеснота:

  • написати відкрито негативний відгук, навіть особливо не розібравшись, чи дійсно цьому бізнесу чи бренду пишеш,
  • вліпити “одиницю” в "Гуглі" чи на бізнес-сторінці у "Фейсбуці",
  • спаплюжити чиєсь добре ім’я, добити лежачого,
  • обгадити того, хто тільки вирвався в лідери або намагається зі всіх сил це зробити, злими, часто-густо нецензурними словами,
  • зробити це анонімно, ховаючись за закритими акаунтами в "Інстаграмі" або за аватарками з котиками у "Фейсбуці".

Тролі кайфують від того, як паплюжать  чиюсь репутацію і добре ім’я та насолоджуються своєю примарною владою над чужим життям та бізнесом.

А ми що?

Попереживали, зібрали з вірних клієнтів позитивний фідбек, накрили  негативні відгуки позитивними, випили "по рюмашці" і далі працюємо.

Я досліджувала це питання - в Україні майже немає бізнесу з високою репутаційною чутливістю до негативних відгуків. Собаки гавкають, караван іде – так і живемо!

  1. Патріоти

Коли мені зі всіх боків кажуть, що я втрачаю величезний ринок, тому що пишу та виступаю виключно українською, я відповідаю – це моя принципова позиція. І все у мене добре. Мій україномовний сайт  www.kalabukha.com.ua без реклами і просування відвідують десятки тисяч людей із 50 країн. І з клієнтами все добре.

І я така не одна.

Україна стрімко входить  у моду.  Про українські продукти від с/г продукції, хенд-мейду, одягу до книг, музики та програмного забезпечення починають активно говорити у світі. Робити українське модно і престижно.

А що може бути краще? Коли ти на своїй землі у своєму домі для своїх людей робиш бізнес - це дає опору і крила.

Коли створюєш якісний продукт, що подобається людям. Коли це приносить тобі радість та гроші.

Ось такі ми, українські підприємці. Експерти з неможливого, люди, які попри все вірять у свою країну, в себе та свою справу.

Люди, які можуть усе.

Щиро вдячна за ідеї під час  написання статті моїм друзям-підприємцям:

Яні Адамик - керівнику найбільшого 5-поверхового ресторану в Україні «36По», бренд-менеджеру, співвласнику маркетингового агентства «Автор» та мережі ресторанів у Польщі.  Львів.

Анні Роднєнковій – власниці компанії "Вілла Ванілла", імпортеру меблів для  сфери гостинності. Київ.

Віктору Стиничу – мандрівнику, автору блогу і тревел-школи  “Подорожуй”, організатору тревел-зустрічей і бізнес-сніданків. Ужгород.

Олександру Ратинському - власнику дистриб’юторської компанії "Омега Логістик", співвласнику торгової марки Foodmarket. Запоріжжя.

 










23.04.2019 08:07
Володимир Слободян, власник компанії «Персей Агро» про те, як завдяки залученню кредитних коштів вдалося розбудувати ферму європейського рівня.
12.04.2019 18:23
Співвласник компанії «Сади Прикарпаття» Назар Романів про те, як перебудувати виробництвовідповідно до європейських вимог та вийти на ринок ЄС, щоб вести бізнес на міжнародній арені.
05.04.2019 18:55
Журнал МЕGA спільно з Представництвом Європейського Союзу в Україні підготував спецпроект про можливості розвитку малого та середнього підприємництва. Пропонуємо вам історії місцевих компаній, які розповіли про свій досвід виходу на міжнародні ринки, отримання фінансових ресурсів та розвиток навичок ведення бізнесу Наш перший герой проекту «БУДУЄМО БІЗНЕС РАЗОМ» співвласник меблевої  компанії FROP Василь Феценець. В інтерв’ю розповідається як навчання в «Школі управління меблевого бізнесу» допомогло компанії FROP стати командою, покращити свої показники та підкорити серця вітчизняних та іноземних покупців.
24.01.2019 12:56
2018 рік став роком запуску першого в Івано-Франківську інноваційного центру
18.01.2019 15:19
Автор легендарних пісень Едіт Піаф французький композитор з Прикарпаття. Натан Гланцберг народився 12 жовтня 1910 року в місті Рогатин, що знаходився тоді у складі Австро-Угорської імперії, в єврейській родині дрібного торговця Шмуеля Гланцберга. У 1911 році сім'я емігрувала до Німеччини, в місто Вюрцбург в Баварії. Відразу ж після переїзду Натана стали називати Норбер.
14.01.2019 14:14
Британський політик, Член британського парламенту радник прем'єр-міністра Маргарет Тетчер український діаспорний діяч бізнесмен, меценат. Народився в селі Антонівка (Тлумацький район, Івано-Франківська область).
17.05.2019 16:55
15.05.2019 21:34
Робота у колективі часом може бути затьмарена конфліктами та сварками, адже усі люди різні і об'єднання за професійною ознакою не гарантує схожість з іншими переконаннями. Для того, щоб у колективі панувала дружня атмосфера, пропонуємо Вам топ-5 цікавих ідей для тімбілдінгу.
13.05.2019 15:54
Один із найбільших кам’яних мостів світу в гірському селі Ворохта. Карпати – це не тільки гори, смачна гуцульська їжа, лижі та санчата. Карпати – це неймовірна захоплююча історія…