Олег Ткачук з Коломийщини — офіцер 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, який пройшов довгий шлях від професійного футболіста до захисника України у лавах Збройних Сил. Його життєва історія триває вже понад 13 років, і вона є сучасним прикладом мужності та відданості країні.
Замість футбольних бутсів — військові берці
Раніше спортивне життя Олега було пов’язане з футболом, однак обставини кардинально змінили його шлях. Зі спортивного майданчика він перейшов на військову службу, де взуття бутсів замінили міцні берці. Цей перехід символізує не лише зміну професії, а й вирішення долі — від активного життя спортсмена до суворої служби на фронті.
«Малий» серед велетнів
У колективі військових Олег часто вважається «малюком» через свій молодий вік та невеликі габарити, однак це ніколи не заважало йому бути повноправним членом команди і проявляти справжню стійкість у складних обставинах.
Бої за Донецький аеропорт (ДАП)
Військова кар’єра Олега пов’язана із запеклою обороною донецького аеропорту — символу незламності українських воїнів, званих «кіборгами». Цей термін був наданий захисникам ворогом за їхню надлюдську витримку у надзвичайно важких умовах, коли бетонні конструкції терміналів руйнувалися під обстрілами, а люди продовжували відстоювати позиції.
Випадковості, які рятують життя
У фронтових реаліях Олегу неодноразово щастило уникнути смертельної небезпеки завдяки неочікуваним обставинам, порівняно з «щасливими випадками». Саме ці факти дають надію та доводять, що іноді випадковість стає промінцем світла у темряві війни.
Родинний фронт
Підтримка близьких завжди була для Олега важливим фактором у подоланні труднощів війни. Родина стала його тилом, що надавала сили і віру у перемогу.
«Тоді яйця були міцніші»
В одному з інтерв’ю Олег зізнається, що колишня стійкість і мужність були на вищому рівні, натякаючи на суворі умови та досвід, які загартували покоління захисників до невразливості.
Історична довідка: 242 дні оборони Донецького аеропорту
- «Кіборги» — так ворог назвав українських військових, які виявили надзвичайну витривалість і відвагу в надскладних умовах, коли навіть бетон починав руйнуватися від постійних вибухів, але люди продовжували тримати оборону.
- Гаряча фаза конфлікту — найактивніші бойові дії відбувалися взимку 2014–2015 років. Саме тоді 6 грудня Олег Ткачук прибув до ДАП, коли бої загострилися настільки, що противники вели поодиноку зачистку терміналів на відстані кількох метрів один від одного.
- 90-й окремий аеромобільний батальйон — підрозділ, сформований на базі 95-ї бригади (пізніше увійшов до 81-ї десантно-штурмової бригади), який виконував найважчі завдання у заключні місяці оборони. Саме бійці цього батальйону під керівництвом Олега Кузьміних утримували Новий термінал до останнього.
- Фінальний етап оборони — 19 та 20 січня 2015 року ворогом було підірвано перекриття Нового термінала, що призвело до загибелі десятків українських захисників під завалами. 22 січня залишки живих військових були змушені покинути руїни аеропорту, оскільки будівля була повністю знищена і втратила стратегічне значення для оборони.
- Втрати і пам’ять — за час оборони аеропорту, за різними оцінками, загинуло понад 100 військових, а ще понад 400 отримали поранення. В Україні 20 січня офіційно встановлено Днем пам’яті захисників Донецького аеропорту.
Ця історія є свідченням незламного духу та героїзму, що проявився у складні часи оборони країни та залишив глибокий слід у свідомості українського народу.
