Мене звати Максим. У мене невеликий інтернет-магазин. Команда складається з двох людей, і жоден з нас не розробник. Рік тому будь-яка дрібниця означала або вечір за комп’ютером або гроші фахівцеві, якого ще треба знайти.
Проблеми в малому магазині нудні й однакові. Замовлення приходить, і його треба пройти через кілька систем підряд. Перевірити, чи товар справді є у постачальника. Виписати накладну. Продублювати замовлення. Пробити чек, коли посилку заберуть. Кожен крок займає кілька хвилин, а разом вони з’їдають робочий день, який мав піти на щось корисніше.
Другий біль складніший. Ти не бачиш свого магазину чи свого клієнта. Тобі здається, що все працює, бо в тебе все працює. А потім виявляється, що з телефону не відкривається каталог або кнопка веде не туди,або товар роками лежить не в тій категорії — його просто ніхто не знаходить.
Тут мені й став у пригоді штучний інтелект.
Не в тому вигляді, у якому про нього пишуть. Він не вигадував за мене стратегій. Він робив те, на що в мене не вистачало ні часу, ні уваги: перебирав тисячі товарів і знаходив ті, в описі яких суперечили характеристики. Проходив шляхом покупця й натикався на зламане. Стежив за рутиною, яку раніше доводилося пам’ятати самому.
Найкориснішим виявилося інше. Він сперечається. Коли продажів мало, дуже хочеться пояснити це сезоном або рекламою. Перевірка щоразу знаходила причину простішу й неприємнішу, і зазвичай вона була в моєму ж магазині.
Чи все гладко? Ні. Автоматика ламається тихіше за людину, і в цьому вся підступність. Людина скаже, що не встигла. Програма промовчить або відзвітує неправду. Був випадок, коли програма зробила половину роботи, обірвалася й повідомила, що не зробила нічого. Я повірив і зробив усе вдруге. Розгрібали руками, і це коштувало більше, ніж автомат заощадив за тиждень.
Є ще одна частина роботи, про яку не думаєш заздалегідь. Перевірки. Це маленькі сторожі, які щодня питають систему, чи все гаразд, і пишуть, коли щось не так. Ми зробили їх кілька десятків, і частина з них певний час нас обманювала. Одна щоранку рапортувала, що з цінами повний порядок, хоча бачила лише крихітну частину товарів. Друга здіймала тривогу через затримку постачальника, хоча це були звичайні вихідні. Сторож, який дивиться не на той предмет, шкідливіший за його відсутність. До нього звикають і перестають читати.
Висновок у мене такий. Технології не приносять продажів самі по собі. Вони прибирають рутину й показують правду про твій бізнес, навіть коли ти волів би її не знати. Далі рішення все одно за людиною.
Магазин, на якому все це обкатувалося: інтернет-магазин NUDA ART.
