Заступник голови обласної державної адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Ігор Мандар взяв участь у експертному інтерв’ю, яке проводилося на підтримку кабінетного дослідження з профорієнтації та кар’єрного консультування в закладах середньої освіти.
Співпраця з міжнародними експертами
Захід було організовано за участю координатора освітніх програм ЮНІСЕФ Тараса Деркача та міжнародного консультанта Ентоні Манна. До онлайн-зустрічі долучилися також представники Львівської області.
Учасники дискутували про те, як функціонує процес профорієнтації в умовах Нової української школи і якими методами слід ефективно впроваджувати цей процес у навчальних установах.
Експерт з міжнародним досвідом звернув увагу на важливість врахування національного контексту під час розробки профорієнтаційних стратегій. Представники регіонів коротко презентували структуру освітньої мережі, зокрема кількість шкіл, що допомогло отримати максимально релевантні рекомендації.
Окрім цього, обговорення торкнулося ефективності нових підходів у системі профорієнтації, очікувань від змін та їхнього впливу на життєвий досвід молодого покоління.
Ігор Мандар підкреслив, що сьогодні питання реформування середньої освіти є вкрай актуальним, оскільки воно зачіпає всі рівні освітньої системи. Посадовець зазначив, що одним із ключових завдань є забезпечення якісного інформування учнів про відкриті перед ними можливості. Він наголосив:
- Учні великих міст мають значно ширший доступ до різноманітних освітніх установ — коледжів, професійно-технічних училищ та вищих навчальних закладів.
- Водночас більшість дітей, які проживають у сільській місцевості, зазнають обмежень у доступі до цих можливостей, що суттєво ускладнює процес профорієнтації.
За інформацією Ігоря Мандара, на Прикарпатті функціонує 543 школи та близько 20 закладів вищої освіти. Він висловив переконання, що співпраця з міжнародними партнерами сприятиме покращенню системи профорієнтації, впровадженню європейських стандартів і допоможе молоді більш свідомо обирати свій майбутній фах.
Значна увага була приділена також підготовці кар’єрних радників: зокрема, тривалості їхнього навчання та необхідним компетенціям, які мають бути опановані. Дискусія стосувалася моделей реалізації профорієнтації: централізованого підходу або реалізації на рівні окремих закладів освіти.
Окремо розглянули питання подолання гендерних стереотипів у виборі професії, можливість створення регіонального кар’єрного центру, а також стан цифрових інструментів у цій сфері.
Міжнародний експерт виявив інтерес до того, який саме європейський досвід є найбільш корисним для українських спеціалістів та які практики варто запозичити для подальшого вдосконалення системи профорієнтації.
