У сфері публічних закупівель, які здійснюються за рахунок бюджетних коштів, неодноразово фіксуються випадки, коли тендерні процедури мають виключно формальний характер. Часто компанії, що на перший погляд виглядають як конкурентні учасники, насправді взаємодіють на основі попередніх домовленостей. Такий підхід призводить до штучного обмеження конкуренції та створення ілюзії відкритості торгів.
Основні особливості подібних ситуацій можна окреслити так:
- Проведення тендерів формально, без реальної боротьби за контракт.
- Учасники, які ніби є конкурентами, насправді діють у тісному узгодженні.
- Відсутність прозорості у процесі вибору виконавця.
- Використання схем, що дозволяють забезпечити перемогу заздалегідь визначеному учаснику.
Подібні практики підривають ефективність державних закупівель, знижують їхню економічну доцільність і призводять до неефективного використання коштів платників податків.
