Життєвий шлях та військові здобутки Марка Безручка
31 жовтня 2023 року Україна відзначає 143-річчя від дня народження Марка Безручка, видатного військового діяча та генерал-хорунжого Армії Української Народної Республіки. Він залишив глибокий слід в історії України, беручи активну участь у захисті незалежності як Польщі, так і України від більшовиків у 1920 році.
Ранні роки та військова служба
Марко Безручко народився у 1883 році в місті Великий Токмак, розташованому на території сучасного Запоріжжя. Освіту отримав у вчительській семінарії в Переяславі, а військову підготовку — в Одеському піхотному юнкерському училищі та Миколаївській піхотній академії. Він брав участь у Першій світовій війні, де отримав поранення.
Служба в Армії УНР
З 1918 року почав активну діяльність у формуванні українського війська. Марко Безручко займав посади начальника оперативного відділу Генерального штабу Армії УНР, а також працював у Генштабі під час Гетьманату Павла Скоропадського. Вже на початку 1919 року він очолив штаб Корпусу Січових Стрільців.
Оборона Замостя та «Чудо над Віслою»
Навесні 1920 року, після підписання Варшавського договору між Симоном Петлюрою і Юзефом Пілсудським, Безручко зібрав та очолив 6-ту Січову стрілецьку дивізію Армії УНР. Ця дивізія брала участь у спільному польсько-українському наступі на Київ, здобувши столицю 7 травня 1920 року.
Після відступу союзних військ у серпні 1920 року дивізія під командуванням полковника Безручка проявила неабиякий героїзм в обороні міста Замостя. Протиставившись п’ятикратно перевищуючим силам Першої кінної армії Будьонного, оборона Замостя 29-30 серпня 1920 року витримала всі штурми більшовиків. Генерал-хорунжий Олександр Удовиченко зазначав:
«Штурм Замостя, під час якого Будьонний поніс великі втрати, остаточно зламав йому зуби й ослабив його. Він не мав змоги продовжити свій рейд до Варшави»
Успішна оборона цього міста зупинила наступ армії Будьонного на Варшаву, ставши важливим чинником у перемозі Польщі над більшовиками, що увійшла в історію як «Чудо над Віслою».
Генеральське звання та еміграція
За проявлену мужність та стратегічні успіхи, 5 жовтня 1920 року Марко Безручко був удостоєний звання генерал-хорунжого. Пізніше він обіймав посаду начальника штабу Армії УНР та очолив військову місію УНР у Варшаві. Під час еміграції Безручко виконував обов’язки військового міністра Уряду УНР і головував в Українському воєнно-історичному товаристві у Варшаві, а також редагував збірник «За Державу».
Марко Безручко помер 10 лютого 1944 року в Варшаві, де й був похований.
Ключові факти про діяльність генерала:
- Очолював 6-ту Січову стрілецьку дивізію Армії УНР.
- Керував героїчною обороною Замостя у 1920 році.
- Зробив вагомий внесок у перемогу над більшовиками під Варшавою.
- Обіймав посаду військового міністра Уряду УНР в еміграції.
Більше історичних матеріалів читайте на MEGA.IF.UA.
Журналіст, автор комерційних, інформаційних та творчих матеріалів, перекладач та редактор з досвідом роботи з 2008 року. Працюю з великим спектром тематик, від історії та культури до політики та суспільства.
