Щороку мільйони птахів долають величезні відстані, щоб повернутися до рідних країв
Вони відіграють роль живого мосту між екосистемами різних континентів, забезпечуючи зв’язок природи на глобальному рівні.
Всесвітній день мігруючих птахів був започаткований у 2006 році за ініціативою Секретаріату Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів у тісній співпраці із Секретаріатом Конвенції зі збереження мігруючих видів диких тварин. Його витоки сягають Міжнародної конвенції захисту птахів, ухваленої ще 1906 року. Цей день широко відзначають у різних куточках світу, організовуючи численні громадські заходи, серед яких:
- пташині фестивалі;
- освітні лекції та програми;
- тематичні виставки;
- екскурсії для спостереження за птахами.
З метою підвищення обізнаності про необхідність захисту перелітних птахів працівники відділу еколого-освітньої роботи КНПП провели для учнів Микуличинського ліцею захопливий і навчальний екоурок. Під час заняття школярі дізналися, що птахи — це своєрідні «живі суперкомп’ютери», які орієнтуються навіть за магнітним полем Землі, положенням сонця та зірок, а також використовують природні орієнтири, такі як річище Прута чи вершини Говерли і Петроса.
Також учасники обговорили виклики міграційного шляху, серед яких:
1. Виснажливі штормові погодні умови;
2. Загрози з боку хижаків;
3. Сучасні антропогенні небезпеки.
Особливу увагу було приділено наслідкам кліматичних змін: через підвищення температурних показників деякі види повертаються з вирію занадто рано, коли кормова база у вигляді комах ще не прокинулася, що негативно впливає на виживання пташенят.
Школярів також повідомили, що в лісових масивах нині триває так званий «сезон тиші». Саме в цей період птахи формують пари та облаштовують гнізда, тому під час прогулянок важливо:
- уникати шуму;
- не вмикати гучну музику;
- не відпускати собак з повідка.
Кульмінацією заходу став майстер-клас із виготовлення птахів із кольорового картону в техніці оригамі. Цей творчий процес мав на меті не лише навчити дітей створювати вироби власноруч, а й прищепити їм відповідальне ставлення до природи. Кожна паперова пташка, створена школярем, стала символічним нагадуванням про те, що майбутнє справжніх птахів залежить від спільних зусиль усіх нас, а захоплення та щирість у очах дітей стимулюють продовжувати екоосвітню діяльність.
