Прокуратура через суд наполягає на їх державній реєстрації
Захист прав і свобод дітей посідає одне з ключових місць у державній політиці. Здійснення цього завдання відбувається зокрема через діяльність служб у справах дітей — спеціалізованих органів, які реалізують державну політику на місцевому рівні. Вони:
- розробляють і впроваджують заходи щодо покращення соціального захисту дітей;
- забезпечують дотримання їхніх прав, свобод та законних інтересів;
- запобігають вчиненню дітьми правопорушень;
- ведуть облік дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
- займаються питаннями усиновлення, опіки;
- представляють інтереси дітей у судах, зокрема під час позбавлення батьківських прав.
Створення служб у справах дітей і їх державна реєстрація як юридичних осіб є обов’язковими для кожної територіальної громади.
Проте прокурори окружних прокуратур Прикарпаття виявили систематичну бездіяльність з боку низки органів місцевого самоврядування у цьому напрямку. Служби у справах дітей мають юридичний статус лише у 49 із 62 громад області. У 13 громадах вони функціонують як прості структурні підрозділи без статусу юридичної особи.
Найбільша концентрація таких громад — у Коломийському районі. Там із 13 територіальних громад правовий статус служби у справах дітей мають лише три: Городенківська, Снятинська міські та Отинійська селищна ради. Серед тих, хто не пройшов процедуру державної реєстрації, – Коломийська міська, Гвіздецька, Заболотівська, Печеніжинська, Чернелицька селищні ради, а також Коршівська, Матеївецька, Нижньовербізька, Підгайчиківська, П’ятицька сільські громади.
Ювенальний прокурор Коломийської окружної прокуратури Вікторія Тарасенко зазначає:
«Така бездіяльність суперечить вимогам законодавства у сфері охорони дитинства та призводить до порушення прав і законних інтересів дітей. Зокрема, йдеться про забезпечення суворої таємниці усиновлення та приватного життя дитини. Адже, коли служба є лише відділом апарату ради, усі її документи проходять через загальну систему діловодства, доступ до них мають десятки сторонніх осіб. У невеликих громадах, де всі знайомі між собою, це створює ризик витоку конфіденційної інформації.
Інша ситуація, якщо служба зареєстрована як юридична особа: вона має власний закритий документообіг, і жоден працівник сільської ради не має законного права до нього доступу. Отже, статус юридичної особи створює правовий та організаційний «щит», що захищає і дитину, і працівників служби».
Наразі Коломийська окружна прокуратура подала позови до двох сільських рад — Нижньовербізької та Коршівської. Ювенальні прокурори домагаються визнання їхньої бездіяльності протиправною та зобов’язання провести державну реєстрацію служб у справах дітей як юридичних осіб.
За даними місцевої статистики, на території Коршівської сільської ради проживають 1589 дітей, а в Нижньовербізькій — 2261 дитина. На первинному обліку служби у справах дітей у Коршівській громаді перебуває 21 дитина, з них:
- 4 дитини-сироти;
- 11 дітей, позбавлених батьківського піклування;
- 6 осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах.
У Нижньовербізькій сільській раді на обліку є 13 дітей:
- 2 дитини-сироти;
- 6 дітей, позбавлених батьківського піклування;
- 5 дітей у складних життєвих обставинах.
Ювенальний прокурор Вікторія Тарасенко підкреслює важливість оперативності у сфері захисту дітей:
«Під час тимчасового влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, необхідно оперативно здійснювати запити щодо встановлення особи дитини, розшуку її батьків чи інших родичів. Якщо існує пряма загроза життю чи здоров’ю дитини, служба може негайно вилучити дитину з небезпечного середовища разом із поліцією. В усіх випадках накази про це видає керівник служби. Якщо служба має юридичний статус, начальник підписує наказ, ставить печатку, і справа одразу отримує подальший хід. Відсутність такого статусу змушує погоджувати рішення через керівництво громади, що призводить до бюрократичних затримок у критичних ситуаціях, коли важлива кожна хвилина».
Крім того, державної реєстрації служб у справах дітей як юридичних осіб досі не забезпечили Болехівська міська, Ланчинська селищна та Угринівська сільська ради. Окружні прокуратури також подали відповідні позови до цих рад з вимогою зареєструвати такі органи офіційно.
