Слідчі встановили, що 39-річний колишній посадовець Івано-Франківської міської ради перевищив свої службові повноваження під час керівництва одним із управлінь. Зокрема, він ініціював і забезпечив проведення тендерної процедури на закупівлю послуг із обслуговування 155 зупинок громадського транспорту на території Івано-Франківської міської територіальної громади, які насправді не перебували на балансі підрозділу, яким він керував.
Детальніше про ситуацію:
- Половина із зазначених зупинок існували лише формально — фактично вони не мали облаштованих павільйонів чи інших необхідних елементів для зупинки громадського транспорту.
- Тендер виграла місцева приватна підприємниця, з якою управління уклало незаконний договір терміном до 31 грудня 2023 року на суму майже 660 тисяч гривень.
- У подальшому, у грудні 2023 року та січні 2024 року, були укладені ще дві додаткові угоди, які загалом становили понад 130 тисяч гривень.
За словами прокурора Андрія Войтовича, управління транспорту та зв’язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради не є балансоутримувачем зупинок громадського транспорту. Воно не відповідає за їх експлуатацію та утримання і не має повноважень виступати замовником послуг із прибирання зупинок. Це чітко визначено в Положенні про управління.
Проте посадовець, знаючи про це, використав свої повноваження задля одержання незаконної вигоди іншими особами, що спричинило матеріальні збитки Івано-Франківській міській раді.
В цілому, у період з квітня 2023 по березень 2024 року за особистим підписом колишнього керівника управління з міського бюджету на рахунок підприємниці було безпідставно нараховано майже 800 тисяч гривень.
Окружна прокуратура міста Івано-Франківська скерувала до суду обвинувальний акт проти ексначальника управління транспорту та зв’язку Івано-Франківської міської ради. Йому інкримінують зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (частина 2 статті 364 Кримінального кодексу України). Про підозру експосадовцю було офіційно повідомлено 26 січня 2026 року.
Примітка: відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у скоєнні злочину й не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, доки її вина не буде доведена в установленому законом порядку та підтверджена обвинувальним вироком суду.
