З 2022 року українці, які живуть і працюють у Польщі, згенерували для її економіки близько 328,6 млрд злотих додаткового ВВП. Це приблизно у вісім разів більше, ніж усі витрати Польщі на допомогу Україні та українським біженцям, які склали 40,3 млрд злотих. Новий аналіз руйнує популярний міф про «тягар біженців» і показує, що інтеграція українців стала для польської економіки вигідною інвестицією.
Хто порахував 328,6 млрд злотих і що стоїть за цією сумою
У 2025 році УВКБ ООН спільно з консалтинговою компанією Deloitte опублікували дослідження про вплив українських біженців на економіку Польщі. Аналітики змоделювали сценарій, у якому масова міграція українців після початку повномасштабного вторгнення не відбувається, і порівняли його з реальними показниками польської економіки.
Порівняння дозволило оцінити, скільки доданої вартості створили українці завдяки роботі, споживанню та підприємницькій активності.
За розрахунками, у 2022–2025 роках українці, які мешкають і працюють у Польщі, забезпечили економічний ефект у розмірі близько 328,6 млрд злотих, що еквівалентно приблизно 76–77 млрд євро; саме така оцінка наводиться в низці українських та польських медіа з посиланням на це дослідження.
Ця сума включає прямий внесок у ВВП через працю та бізнес українців, а також непрямий ефект на суміжні галузі, який виникає завдяки зростанню споживання й податкових надходжень. Окремо підраховано, що витрати Польщі на підтримку біженців та допомогу Україні за той самий період становили 40,3 млрд злотих, тож чиста різниця вимірюється сотнями мільярдів злотих на користь польської економіки.
Ключові цифри
- 328,6 млрд злотих – сумарний внесок українців у ВВП Польщі за 2022–2025 роки.
- 40,3 млрд злотих – сумарні витрати Польщі на підтримку біженців та допомогу Україні.
- Співвідношення вигоди до витрат – близько 8:1, тобто кожна злоті витрат приносила близько восьми злотих доданої вартості.
Як змінювався внесок українців: динаміка 2022–2024
Перший рік повномасштабної війни став для Польщі випробуванням: країна прийняла мільйони українців, а 2022 року найбільші ресурси були спрямовані на екстрене розміщення та гуманітарну допомогу.
Попри це вже тоді українці почали активно виходити на польський ринок праці, і їхній внесок у ВВП оцінювався приблизно в 1,5% додаткового зростання. Саме включення українців у ринок праці, за висновками Deloitte, запустило довгостроковий мультиплікатор економічного ефекту.
У 2023 році вплив українців на економіку Польщі став ще потужнішим: внесок оцінювався на рівні близько 2,3% реального ВВП. У 2024 році, за підрахунками Deloitte, присутність українців забезпечила вже 2,7% ВВП, що в грошовому вираженні становило майже 99 млрд злотих додаткового економічного випуску за рік.
Таким чином, саме 2024‑й став піковим роком з точки зору річного ефекту, коли вигода від присутності українців суттєво перевищила раніше здійснені витрати на їх підтримку.
| Рік | Оцінка впливу на ВВП | Орієнтовна сума внеску | Коментар |
|---|---|---|---|
| 2022 | +1,5% до реального ВВП | десятки мільярдів злотих, за оцінками експертів | Пік гуманітарних витрат і швидкий вихід українців на ринок праці. |
| 2023 | +2,3% до ВВП | приблизно 39 млрд злотих додаткового ВВП | Зростання зайнятості, збільшення податків і соціальних внесків. |
| 2024 | +2,7% до ВВП | майже 99 млрд злотих додаткового ВВП | Найвищий річний ефект за весь період, стабільна інтеграція українців у економіку. |
На що Польща витратила 40,3 млрд злотих
Сумарні 40,3 млрд злотих, які Польща витратила у 2022–2025 роках, включають різні напрямки підтримки: соціальні виплати біженцям, фінансування житла, медичні та освітні послуги, а також військову й гуманітарну допомогу Україні.
Найбільші витрати припали на 2022 рік, коли на підтримку українців було спрямовано близько 20,4 млрд злотих. У 2023 році витрати скоротилися до приблизно 8 млрд злотих, а в 2024 році та першому кварталі 2025‑го – до 2,7 млрд злотих.
Окремо в цьому обсязі враховано 9,2 млрд злотих, які Польща виділила на військову та гуманітарну допомогу Україні, включно з постачанням зброї, техніки та матеріальної підтримки.
Таким чином, значна частина витрат стосувалася не лише соціальної підтримки біженців усередині Польщі, а й прямої допомоги Україні у війні. Водночас у міру того, як українці інтегрувалися в ринок праці, потреба в бюджетній підтримці зменшувалася, тоді як їхній податковий і економічний внесок стабільно зростав.
| Стаття | Орієнтовна сума | Опис |
|---|---|---|
| Соціальна підтримка біженців | основна частина з 20,4 млрд злотих у 2022 році | Фінансування тимчасового розміщення, гуманітарна допомога, базові виплати сім’ям. |
| Програми для дітей (500/800+) | близько 2,8 млрд злотих виплат у 2024 році | Підтримка сімей з дітьми, що легально проживають у Польщі, включно з українськими громадянами. |
| Медицина, освіта, інтеграційні курси | частина з 8 млрд злотих (2023) та 2,7 млрд (2024–2025) | Доступ до системи охорони здоров’я, шкіл, мовних і професійних курсів. |
| Військова та гуманітарна допомога Україні | 9,2 млрд злотих | Постачання зброї, техніки, гуманітарних вантажів та фінансова підтримка України. |
Чому українці стали економічним двигуном Польщі
Перший і найважливіший канал впливу – це праця: до 2024 року рівень працевлаштування українських біженців у працездатному віці досяг близько 69%, що лише трохи нижче, ніж серед поляків.
У багатьох секторах саме українці закрили хронічний дефіцит кадрів, зокрема у промисловості, будівництві, логістиці й сфері послуг. Це дозволило компаніям уникнути скорочення виробництва й навіть розширити свою діяльність, посилюючи експортні можливості.
Другий канал – податки та внески: у 2024 році українці сплатили до польського бюджету приблизно 18–19 млрд злотих у вигляді податків і соціальних внесків. При цьому сума соціальної підтримки українцям була значно меншою, що означає чистий позитивний баланс для державних фінансів.
Третій канал – підприємництво й споживання: за період після 2022 року українці зареєстрували в Польщі понад 70 тисяч індивідуальних підприємств, створюючи робочі місця й нові сервіси, а мільйони людей, які споживають товари та послуги, підтримують внутрішній попит.
Міфи і реальність: чи «сидять українці на соціалці»
Популярний у частини польського суспільства і в російській пропаганді стереотип стверджує, що українські біженці нібито «живуть за рахунок польських платників податків» та «забирають роботу у поляків».
Однак дані дослідження Deloitte та UNHCR показують, що присутність українців не призвела до зростання безробіття в Польщі, а навпаки, супроводжувалася зростанням загальної зайнятості. У регіонах з вищою часткою працевлаштованих українців безробіття серед поляків не збільшувалося, а продуктивність компаній, які їх найняли, зростала.
Дослідники також не знайшли доказів того, що українці спричинили падіння реальних зарплат поляків; у деяких повітах із великою часткою українських працівників заробітні плати зростали навіть швидше, ніж у регіонах без значного припливу біженців.
Такий ефект пояснюють тим, що українці не лише конкурують за робочі місця, але й створюють додатковий попит на товари й послуги, стимулюючи розвиток бізнесу та інвестиції. У підсумку звіт Deloitte прямо заперечує тезу про біженців як про «навантаження на бюджет», наголошуючи, що в польському випадку їхній економічний внесок перекриває початкові витрати з великим запасом.
Довгостроковий ефект і прогнози до 2030 року
За прогнозами Deloitte, якщо нинішні тенденції збережуться, внесок українців у польську економіку до 2030 року може стабілізуватися на рівні близько 3,2% річного ВВП. Це означає, що Польща отримує стійке джерело зростання за рахунок робочої сили, яка частково компенсує демографічне старіння та брак місцевих кадрів.
Додаткове зняття бар’єрів – наприклад, спрощення процедур працевлаштування, підтримка підприємництва та розширення інтеграційних програм – може принести ще щонайменше кілька мільярдів злотих ВВП і додаткові податкові надходження щороку.
Експерти підкреслюють, що поєднання гуманітарної та економічної політики в польському кейсі створило «win‑win» сценарій: Україна отримала потужний тил і підтримку, а Польща – новий імпульс для економічного розвитку та зміцнення ринку праці.
УВКБ ООН наголошує, що інвестиції в капітал людей, які вимушено покинули свої домівки, окуповуються не лише економічно, але й створюють ресурс для майбутньої відбудови України після завершення війни.
У цьому контексті українці в Польщі виступають не просто як біженці, а як активні учасники європейської економіки з великим потенціалом для регіону.
Що це означає для України та ЄС
Для Польщі українці вже стали стратегічним ресурсом: без їхньої праці окремі сектори могли б зіткнутися з паралічем через брак кадрів.
Для України це водночас виклик і можливість: значна частина працездатного населення працює за кордоном, але набуває там досвіду, капіталу й зв’язків, які в майбутньому можуть стати ключовими для повоєнної відбудови.
Крім того, грошові перекази українців із Польщі підтримують платіжний баланс України й внутрішній споживчий попит.
Для Європейського Союзу польський кейс є важливим аргументом на користь активної інтеграції біженців у ринок праці, систему освіти та підприємницьке середовище.
Досвід Польщі демонструє, що при правильному налаштуванні політики біженці можуть стати не тягарем, а фактором зростання, посилюючи людський капітал і конкурентоспроможність економіки приймаючих країн. У цьому сенсі історія українців у Польщі є показовим прикладом того, як гуманітарна криза може трансформуватися на економічну можливість для всього регіону.
