У селі Тисів усі жителі разом зустрічали свого полеглого героя
Ця подія стала моментом спільного глибокого суму і поваги до захисника, який віддав своє життя за мир і свободу країни.
Андрій повернувся додому не так, як очікували рідні — він для них став героєм-захисником, пам’ять про якого залишиться назавжди.
Громада провела жалобну релігійну процесію, під час якої люди ставали навколішки, висловлюючи найглибшу шану. На дорозі були розстелені квіти й майоріли синьо-жовті прапори України:
- Люди навколішки віддавали честь разом із духовенством.
- Біля катафалка зібралися родичі, друзі та сусіди з квітами, щоб віддати останню шану.
- Священники й парафіяни молилися разом під церковними хоругвами біля храму.
- Малеча з прапорами зустрічала меморіальний кортеж, розуміючи значущість цієї миті.
- Навколішки діти вітали кортеж, а квіти на дорозі символізували глибоку повагу та шану.
- Священники проводили молитву біля труни, вкритої прапором України, що підкреслювало героїзм захисника та щиру повагу громади.
- Прощання супроводжувалося вінками з написом «Вічная пам’ять», виражаючи мовчазний біль і скорботу.
- В скорботній церемонії взяли участь родичі та близькі, які зібралися, щоб вшанувати пам’ять загиблого захисника.
- Синьо-жовтий прапор проводжав траурну процесію по сільській дорозі, де як місцеві мешканці, так і військові віддавали шану на узбіччі.
Ця дводенна церемонія стала проявом національної єдності, моральної підтримки та пошани до воїнів, які ціною власного життя захищали незалежність і мир в Україні.
