Пам’яті ветерана національно-визвольної боротьби
Відійшов у вічність ветеран національно-визвольної боротьби ОУН-УПА Федір Степанович Наритник. Сьогодні стало відомо про смерть Федора Степановича Наритника — визначного ветерана українського підпілля, зв’язкового Організації українських націоналістів – Української повстанської армії (ОУН-УПА) та колишнього політв’язня. Ця людина ще у юному віці зробила вибір на користь боротьби за незалежність України і була вірною цьому шляху, долаючи переслідування, ув’язнення, смертний вирок та табори.
Життєвий шлях та боротьба
Федір Наритник народився у 1929 році в селі Дем’янів у родині селян. Його дитинство було жорстоко перерване війною. У 14 років він уже виконував завдання зв’язкового – переносив таємні листи польовими дорогами, усвідомлюючи, що за кожне повідомлення міг розплатитися життям. У той час, коли однолітки мали мріяти про безтурботне майбутнє, він виборював майбутнє для власної держави.
У подальшому його чекали:
- арешт;
- тривале слідство;
- холодні тюремні підвали;
- смертний вирок;
- пів року перебування у камері смертників.
Там кожен день міг стати останнім. Проте, як сам зазначав Федір Степанович, він не відчував ні розпачу, ні розчарування, а мав лише непохитне бажання продовжувати боротьбу. Попри всі намагання радянської влади змусити його відмовитися від України, він залишився вірним своїй державі.
Спадщина для громади
Для жителів Бурштинської громади Федір Степанович був живим свідком героїчної боротьби за державність, завдяки якій ідея української незалежності не згасала навіть у найтемніші часи. Поруч із нами жила людина, яка знала справжню ціну свободі задовго до того, як над містом замайорів синьо-жовтий стяг. Його присутність давала можливість дізнатися правду від того, хто сам ішов підпільними стежками, пам’ятав імена своїх побратимів і зберігав історичну пам’ять про тих, хто не зміг повернутися додому.
Незважаючи на пережите, втому та проблеми зі здоров’ям, Федір Степанович зберігав:
- почуття гумору;
- безмежний оптимізм;
- незламний дух.
Він часто говорив, що якби був молодшим, пішов би на передову, а українським воїнам щиро бажав: «Боріться! Нехай Бог вам помагає! Бо ніхто, крім вас, цього не зробить…» Ці слова сьогодні звучать як заповіт для Бурштинської громади.
Бурштинська міська рада та вся громада висловлюють щирі співчуття рідним та близьким Федора Степановича. Ми схиляємо голови перед вашим болем. Висловлюємо глибоку подяку за його життя, мужність і вірність Україні, яку він з честю проніс через усі тяжкі випробування. Спочивайте з миром, Федоре Степановичу. Ви зберегли відданість Україні, а Бурштинська громада зобов’язана зберегти пам’ять про Вас.
Вічна і світла пам’ять.
Більше новин читайте на MEGA.IF.UA
Журналіст, автор комерційних, інформаційних та творчих матеріалів, перекладач та редактор з досвідом роботи з 2008 року. Працюю з великим спектром тематик, від історії та культури до політики та суспільства.
