Ніхто не залишає зону обстрілів із чудово спланованим бізнес-проектом у руках. Людина забирає дітей, основні документи та своє життя, що вміщується у кілька сумок або валіз – настільки обмежені її ресурси.
13 березня 2022 року Дарія Скачко, після тривалих кількох днів у дорозі, приїхала до міста Калуш, що на Івано-Франківщині. Разом із нею їхали двоє дітей, а на серці тяжіло відчуття незворотної невизначеності: позаду залишився Харків — місто зі спільними спогадами та буденністю, які зникли назавжди. Як і сотні тисяч українців, вона опинилася на початку нового життя, яке їй було нав’язане і яке вона не обирала.
До початку повномасштабної війни Дарія була активною бізнес-леді, волонтеркою та матір’ю трьох дітей. Вона розвивала мережу шкіл англійської мови у Харкові, вкладала зусилля у майбутнє своєї справи та країни.
Після переїзду їй потрібно було певний час, щоб:
- знайти внутрішній стержень і відчути нові сили;
- переосмислити себе у нових умовах;
- визначитися з подальшими кроками;
- повірити у можливість відновлення життя та бізнесу.
Її історія — це приклад того, як війна змінює долі, змушуючи починати спочатку, шукати нові шляхи й знаходити сили для відродження попри всі втрати.
