Результати дослідження ментального здоров’я українців
Підсумки дослідження внутрішнього стану мешканців громад в Україні вказують на те, що майже 78% опитаних визнали, що стикаються принаймні з однією актуальною проблемою. Найчастіше це проявляється у вигляді постійного стресу, тривоги, а також проблем зі здоров’ям та сном.
Незважаючи на це, лише менше половини людей знають про конкретні місця або контакти для отримання необхідної допомоги, а реальний досвід звернення за підтримкою за останні півроку мають лише 22%. Більшість людей звикли покладатися виключно на власні сили або вважають, що їхні проблеми «не на часі».
Однак досвід тих, хто все ж вирішив звернутися за підтримкою, демонструє позитивні зміни: понад 85% опитаних високо оцінили якість, доступність та своєчасність допомоги, а майже всі (96%) готові рекомендувати отриману допомогу іншим.
Важливу роль у цій ситуації відіграє Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», адже користувачі її ресурсів знаходять правильні шляхи для отримання допомоги значно частіше.
Ці дані є ключовими підсумками дослідження «Ментальне здоров’я та досвід підтримки у громадах: результати опитування 2026 року», проведеного консультантами програми «Ти як?» у місцевих громадах, які долучилися до Ініціативи в квітні, спільно з регіональними координаторами. Було зібрано відповіді від майже 30 тисяч надавачів та отримувачів послуг.
Опитування проводилося серед мешканців 91 громади у 22 регіонах України. Мета полягала в тому, щоб з’ясувати, що люди знають про можливості підтримки, наскільки вони готові обговорювати свої тривоги, та як відрізняється досвід тих, хто активно користується місцевими сервісами, від тих, хто з різних причин залишається на самоті зі своїми проблемами.
Головне завдання команди «Ти як?» на місцях полягає у створенні надійної системи психосоціальної підтримки, де різні сфери взаємодіють між собою, а шляхи отримання допомоги є простими та зрозумілими. Для цього консультанти ретельно провели дослідження, зібравши 20 300 анкет від мешканців громад, щоб оцінити актуальні труднощі і рівень благополуччя, а також обробили 9 218 відповідей від місцевих надавачів послуг.
Анкетування надавачів послуг виявило їхнє реальне навантаження, досвід у перенаправленні та потреби в навчанні. Важливо, що участь в опитуванні взяли фахівці різних професій, що щоденно взаємодіють з людьми, зокрема представники освіти, медицини, соціального захисту, культури, ветеранської сфери, а також служб безпеки і порятунку.
Результати опитування показали, що підтримка людей у стресових ситуаціях стала повсякденною реальністю не лише для фахівців із психічного здоров’я, а й для значно ширшого кола професіоналів. Лише для 23% учасників це є основним фахом, тоді як із кризовими ситуаціями регулярно стикаються майже половина опитаних спеціалістів. Навіть серед тих, чия діяльність не пов’язана з психосоціальною допомогою, більше третини контактують з людьми, які переживають стрес, щонайменше кілька разів на тиждень.
При цьому на місцях вже сформувалась сильна мережа взаємодії: 65% надавачів послуг знають конкретні контакти для перенаправлення, а 67% – періодично скеровують людей до колег з інших професій.
Водночас фахівці відкрито висловлюють свої потреби. Серед найважливіших тем для навчання вони зазначають:
- Роботу з горем.
- Комунікацію з ветеранами та їхніми родинами.
- Розпізнавання тяжких психологічних станів.
Майже половина опитаних спеціалістів вважає свою роботу емоційно виснажливою; третина зазначає, що потребує регулярної підтримки на робочому місці, але наразі її немає.
Дослідження визначило чотири практичні напрями для подальшої роботи консультантів і громад, які лягли в основу плану дій, що дозволить зробити підтримку більш доступною для кожної людини.
«Результати дослідження – це найкраще підтвердження того, що обраний нами шлях є правильним, а всі наші кроки на місцях відповідають реальним потребам людей під час війни. Ми чітко побачили, які елементи системи вже ефективно працюють, а які потребують нашої особливої уваги. Попереду – значна спільна робота. Один з ключових напрямів – зробити посилення доступу до допомоги видимим, щоб кожен мешканець знав конкретні контакти, умови звернення та доступні формати підтримки. Водночас потрібно зміцнити міжсекторальне перенаправлення, аби фахівці мали актуальну базу колег та чіткий алгоритм дій. Паралельно з цим залишається пріоритетним профільне навчання працівників першої лінії, щоб вони вміли розпізнавати складні стани, надавати базову допомогу та вчасно ескалювати процес. І, безумовно, необхідно підтримати тих, хто допомагає – створити ефективні формати для емоційного відновлення працівників, які щоденно стикаються з емоційним виснаженням. Громади мають унікальний ресурс, і наше спільне завдання – перетворити ці аналітичні результати на реальну життєстійкість для кожної особи», – підкреслила Оксана Збітнєва, очільниця Координаційного центру КМУ / Mental Health UA та керівниця Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Спостереження за розробкою та впровадженням Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської – здійснює Координаційний центр КМУ / Mental Health UA за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (WHO).
#тияк
