Які Прикарпатські громади мають низький фінансовий потенціал і що їх характеризує?

Що об’єднує ці громади?

До складу спільноти входять такі адміністративно-територіальні одиниці:

  • Матеївецька сільська громада;
  • Делятинська селищна громада;
  • Печеніжинська селищна громада;
  • Витвицька сільська громада;
  • Космацька сільська громада;
  • Єзупільська селищна громада;
  • Новицька сільська громада;
  • Обертинська селищна громада;
  • Дзвиняцька сільська громада;
  • Гвіздецька селищна громада;
  • Коршівська сільська громада;
  • Підгайчиківська сільська громада;
  • Солотвинська селищна громада;
  • Спаська сільська громада.

Основні спільні риси цих територіальних громад представлені такими характеристиками:

  • висока дотаційність;
  • низький рівень власних доходів на одного мешканця;
  • незначні капітальні витрати;
  • значна частка фонду видатків спрямована на управління.

Відмінності між громадами «високого» та критичного рівня

Детальний аналіз дозволяє виділити як спільні риси, так і відмінності у економічних показниках та фінансовому забезпеченні, які впливають на стабільність і перспективи розвитку окремих адміністративних одиниць.

Довідкова інформація для кращого розуміння термінів:

  1. Доходи на одного мешканця — це обсяг фінансових ресурсів, які громада здатна мобілізувати самостійно, насамперед за рахунок податкових надходжень, розрахованих на кожного жителя.
  2. Рівень дотаційності — це обсяг державної підтримки місцевих бюджетів. Високий показник свідчить про те, що громада не може забезпечити свої потреби за власні кошти і потребує значної державної допомоги.
  3. Капітальні видатки — це фінансові затрати на розвиткові проекти громади, такі як будівництво об’єктів інфраструктури, ремонтні роботи та придбання техніки.
  4. Видатки на апарат управління — це витрати, пов’язані із заробітною платою посадових осіб та адміністративними потребами органів влади.

Залишити коментар