Життя військового завершилося трагічно через онкологічне захворювання.
Петро Ковалишин народився 23 червня 1979 року в селі Руда. Чоловіка мобілізували 22 березня 2022 року, він проходив службу на посаді монтера колійного відділення колійної роти. Виконував бойові завдання на таких напрямках:
- Куп’янський,
- Херсонський,
- Запорізький.
У червні 2024 року поблизу населеного пункту Гуляйполе, що на Запорізькій області, підрозділ військової частини зазнав обстрілу з реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град». У результаті боєць отримав тяжку черепно-мозкову травму та впав у кому.
Петро Ковалишин пройшов складний і тривалий період лікування та реабілітації, частина якої проходила в Латвії.
У листопаді 2025 року медики діагностували у нього онкологічне захворювання, яке, за словами медичних фахівців, нерідко супроводжує бойові травми. Захисник мужньо протистояв хворобі настільки, наскільки мав сил і можливостей.
31 грудня 2025 року Петро Ковалишин помер — не на передовій, не в лікарняній палаті, а вдома, у колі рідних і близьких. Цей день припав на різдвяний період, коли символіка свята підкреслює світло і надію, але також особливо гостро відчувається біль втрати.
Захисник залишив по собі:
- батьків,
- дружину,
- сестру,
- дві доньки,
- двох онуків.
Його життєвий шлях — від мирного села Руда до небезпечного Гуляйполя, від безтурботного життя до війни, від коми до короткочасного повернення додому — залишиться в пам’яті близьких і побратимів.
