У неділю, 29 березня 2026 року, Україна здійснить перехід на літній час: о 03:00 ночі стрілки годинників слід перевести на годину вперед. Про це повідомили в Івано-Франківському обласному центрі контролю та профілактики хвороб, інформує видання «Фіртка».
Фахівці медичної сфери наголошують, що цей часовий зсув є суттєвим стресовим фактором для організму, часто позначеним у науковій літературі як «соціальний джетлаг». Зміна часу призводить до порушення циркадних ритмів — внутрішнього біологічного годинника, що регулює цикли сну, секрецію гормонів, зокрема мелатоніну (відповідального за сон) та кортизолу (гормону стресу), артеріальний тиск, обмін речовин, а також функціонування імунної системи.
У перший період після переведення годинників можуть проявлятися такі симптоми:
- підвищена втома і сонливість;
- утруднена концентрація уваги;
- емоційна нестабільність: перепади настрою і дратівливість;
- порушення апетиту;
- дискомфорт у шлунково-кишковому тракті;
- головний біль.
Зазвичай адаптація організму відбувається протягом 3–7 днів, проте у осіб із підвищеною чутливістю, дітей, підлітків та літніх цей період може бути довшим.
Особливий вплив зміна часу має на людей із хронічними захворюваннями:
-
Серцево-судинна система. Весняний перехід, пов’язаний із втратою однієї години сну, часто супроводжується збільшенням ризику інфарктів міокарда та інсультів. Причинами є недосипання, коливання артеріального тиску та активація реакцій стресу в організмі.
-
Психічне здоров’я. Порушення режиму сну може спричиняти загострення тривожних і депресивних розладів, а також підвищувати прояви сезонних афективних розладів.
-
Метаболічні процеси. Втрата синхронності біологічних ритмів може негативно впливати на контроль рівня цукру в крові у людей з цукровим діабетом 2 типу та погіршувати стан обміну речовин загалом.
- Шлунково-кишкова система та імунітет. Можливе загострення хронічних захворювань травного тракту, а також тимчасове зниження реактивності імунної системи.
Окрім цього, після весняного переходу спостерігається зростання кількості дорожньо-транспортних пригод, виробничих травм і помилок, що пов’язано зі зниженням здатності до концентрації і уваги.
Для мінімізації негативних наслідків лікарі та сомнологи радять дотримуватися таких рекомендацій:
- за 3–5 днів до переведення годинників поступово зміщувати режим сну на 10–20 хвилин щодня;
- підтримувати стабільний розпорядок сну та пробудження навіть у вихідні дні;
- забезпечувати достатній рівень денного освітлення вранці;
- обмежувати використання електронних пристроїв у вечірній час;
- уникати вживання кофеїну після 14:00 та алкогольних напоїв увечері;
- підтримувати помірну фізичну активність протягом дня.
Особам із хронічними захворюваннями варто з особливою увагою контролювати артеріальний тиск та загальний стан здоров’я, суворо дотримуватися призначеного режиму прийому медикаментів і невідкладно звертатися за медичною допомогою у разі погіршення самопочуття.
