Однією з ключових тем, представлених під час Десятої міжнародної науково-практичної конференції «Надрокористування в Україні. Перспективи інвестування», стала доповідь, присвячена відновленню та розширенню геолого-прогнозного картування масштабу 1:200 000 Українського Полісся з оцінкою перспектив бурштину в межах аркушів М-35-ІІ, -ІІІ, -IV, -V, -VIII, -IX. Цю інформацію оприлюднено на офіційному сайті КП «Волиньприродресурс».
Автором доповіді виступив Віктор Мельничук, доктор геологічних наук, завідувач кафедри геології та гідрології Національного університету водного господарства та природокористування. Співдоповідачем став Анатолій Капустюк, директор КП «Волиньприродресурс», підприємства Волинської області, яке активно підтримує розвиток геологічного вивчення та видобутку бурштину на Поліссі. Ця діяльність є надзвичайно важливою для подальших перспектив видобутку бурштину на території Волині.
Підприємство демонструє системний, відповідальний та науково обґрунтований підхід до розвитку бурштинової галузі. КП «Волиньприродресурс» послідовно бере участь у фахових обговореннях, впроваджує сучасні методики геологічних досліджень і відіграє значущу роль у формуванні стратегічного бачення розвитку галузі на регіональному рівні. Це включає участь у підготовці законодавчих ініціатив, нормативних змін та глибокому науково-аналітичному опрацюванні геологічних матеріалів.
Варто підкреслити, що діяльність КП «Волиньприродресурс» не обмежена лише виробничою сферою — підприємство акцентує увагу на тісній співпраці з науковцями і професіоналами галузі, усвідомлюючи, що науково-дослідницька база є фундаментом для сталого розвитку видобутку бурштину. Участь підприємства у підготовці та представленні зазначеної доповіді вкотре свідчить про його активну роль як надійного партнера у розбудові легального й раціонального надрокористування Полісся.
Комунальне підприємство «Волиньприродресурс» здійснює видобуток бурштину на чотирьох основних ділянках Волинської області, що були отримані за спеціальними дозволами №6172–6175, виданими у 2017 році строком на 20 років.
Ці ділянки мають такі площі:
- Маневицька-1 — 18 060 га,
- Маневицька-2 — 12 003 га,
- Камінь-Каширська-1 — 7 868 га,
- Камінь-Каширська-2 — 12 594 га.
КП «Волиньприродресурс» є найбільшим легальним видобувачем бурштину на Волині, володіючи ліцензійною площею загалом 51 524,7 га (515,247 км²), що охоплює території області. Діяльність підприємства зосереджена на відповідальному видобутку з дотриманням усіх екологічних норм і правил безпеки праці. За період 2020–2024 років було забезпечено видобуток понад 35 тисяч кілограмів сировини, з рекордним показником у 14,7 тисяч кілограмів у 2023 році — це найбільший рівень в Україні.
Виробничий процес включає:
- комплекс геологічної розвідки з бурінням,
- підготовку кар’єрів без шкоди лісовому фонду,
- поетапний розкрив гірських порід,
- первинну обробку та сортування бурштину згідно з класифікатором Державного гемологічного центру (ДКДК ISSN 2079-1186, вересень 2025),
- рекультивацію земель після завершення видобувних робіт.
Крім того, підприємство створює робочі місця для місцевих громад, забезпечує наповнення бюджету податками та реалізує бурштин на внутрішньому й міжнародному ринках під суворим контролем охорони, сприяючи сталому економічному розвитку Волинського регіону.
Однак тема бурштинового видобутку має важливе значення не лише для КП «Волиньприродресурс», а й для інших надрокористувачів, які отримали ліцензії на геологічне вивчення та добування бурштину на Поліссі.
19 перспективних бурштиноносних площ на Поліссі
Об’єктом дослідження стало шість аркушів масштабу 1:200 000, що охоплюють частини територій Волинської та Житомирської областей. На основі геолого-прогнозного картування (ГПК), виконаного у 2004–2015 роках, було виділено 19 перспективних бурштиноносних площ, серед яких відомі родовища, такі як Клесівське, Вільне та Володимирець Східний.
Особливості картування:
- Рожевим кольором на картах позначено території, досліджені у 2014 році. Працювали над ними протягом 11 років, відтак сформовано базу даних, яка слугує фундаментом для визначення перспективних ділянок.
- Жовтим кольором відзначено території, які наразі не охоплено геолого-прогнозним картуванням і потребують додаткових досліджень для оцінки їхнього бурштиноносного потенціалу.
Результати геолого-прогнозного картування 2004–2015 років є основою для діяльності Державної служби геології та надр України (Держгеонадра). Вони визначають перспективні ділянки, які виставляють на аукціон, що сприяє залученню інвестицій у галузь та забезпечує раціональне використання природних багатств регіону.
З часом процес геолого-прогнозного картування потребує оновлення та модернізації з метою врахування сучасних викликів і вдосконалення методик. У попередніх роботах були визначені пошукові ознаки та прогнозні фактори бурштиноносності, які потребують уточнення.
До основних пошукових ознак належать:
- задокументовані знахідки бурштину,
- території стихійних розкопок, що свідчать про потенційні поклади.
Прогнозні фактори першого ступеня, що доступні для візуального виявлення, містять:
- стратиграфічний аспект,
- структурно-тектонічний фактор,
- літолого-фаціальний аспект,
- фактори ерозійного зрізу та врізу.
Прогнозні фактори другого ступеня, які базуються на палеореконструкціях, охоплюють:
- палеогеографічний аспект,
- палеогеоморфологічний аспект.
Характеристика бурштиноносних ресурсів
Основні ресурси та промислові запаси бурштину на Поліссі представлені осадовими прибережно-морськими фаціями межигірської світи олігоцену, представленими піщано-глинистими відкладеннями. Бурштиноносні пласти залягають на глибинах від 2 до 12 метрів, мають потужність від 1 до 6 метрів. Промисловий вміст бурштину-сирцю варіюється від 10 до 250 грамів на кубічний метр, зі середнім показником близько 50 г/м³. Ці характеристики вказують на значний промисловий потенціал регіону.
Передумови для виконання робіт із розширення геолого-прогнозного картування бурштину
За останні десять років геологічне вивчення Прип’ятського бурштинового басейну суттєво активізувалося завдяки рішучим діям як ліцензованих надрокористувачів, так і несанкціонованому видобутку на території Рівненської та Житомирської областей. Водночас масштаби нелегальних робіт значно перевищили можливості легального видобутку, що призвело до погіршення стану надр і ускладнило планування подальшого раціонального використання бурштинових ресурсів.
На Поліссі лишаються великі перспективні площі загальною орієнтовною розмірністю близько 8 тисяч гектарів, які зазнали незаконного видобутку, при цьому приблизно половина цих територій досі не пройшла комплексного геологічного вивчення на предмет наявності бурштину.
Окремі топографічні аркуші залишаються недостатньо дослідженими
- аркуші М-35-II та М-35-V у масштабі ПТК-200 фактично не досліджувалися;
- аркуші М-35-II, –III та –IX не були охоплені геолого-довідковими роботами (ГДП-200);
- основою для цих аркушів слугують матеріали Держгеолкарти-200, створеної у 1960–1970-х роках.
Крім того, бурштиноносність еолових відкладів на Поліссі не вивчена, тоді як у сусідній Східній Польщі ці відклади вже демонструють високий потенціал. Там виявлено низку нових родовищ кондиційного бурштину. На відміну від олігоценових покладів, середній вміст бурштину в пробах із родовища Нєдзвіеда-ІІ сягає 1038,5 г/м³, що в 20 разів перевищує середній показник для бурштинових родовищ Полісся. Це робить дослідження еолових покладів надзвичайно важливими.
Сучасні пошукові ознаки й прогнозні фактори бурштиноносності також вимагають оновлення та точнішої деталізації. Це необхідно для формування надійної методологічної платформи нового етапу геолого-прогнозного картування (ГПК-200), що дозволить ефективніше визначати перспективні райони та забезпечить оптимальне управління ресурсами.
Структурно-тектонічний прогнозний фактор потребує перегляду, зокрема щодо закономірності, що в районах поблизу розломів, з якими пов’язані карстові палеоулоговини (так звані пастки бурштину) в крейдовій товщі, кількість уламків бурштину є більшою.
У підсумку, оновлення та розширення геолого-прогнозного картування бурштиноносних територій Українського Полісся розглядається як важливий стратегічний крок для подальшого розвитку бурштинової галузі не лише на Волині, а й в Україні в цілому. Сучасні геологічні дослідження, які базуються на новітніх методах аналітики, дозволять точніше окреслити перспективні ділянки, забезпечити раціональне використання надр та сформувати науково обґрунтовану базу для державного планування і підвищення інвестиційної привабливості регіону.
