Фактичне проживання дитини vs юридичний догляд
Родини військових з Прикарпаття ставлять одне й те саме питання: чи можна звільнитися зі служби, якщо дитина фактично залишилася без другого з батьків. Позови цієї категорії розглядають окружні адміністративні суди — для Івано-Франківщини це Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Практика в них складніша, ніж очікують заявники.
Помилка майже завжди одна. Фактичне проживання дитини з батьком плутають із юридичним статусом самостійного виховання. Це різні речі, і суд читає саме другу.
Судова практика: усиновлення саме по собі не дає права на звільнення
Львівський окружний адміністративний суд 13 липня 2026 року у справі 380/4904/26 відмовив солдату, який просив звільнення через усиновлення дитини. Біологічного батька дитини прав позбавили, військова частина двічі відмовила в наданні рапорту, але суд став на бік частини: матір батьківських прав не позбавлена й обов’язки виконує.

Наявність матері нівелює статус дитини як позбавленої піклування, навіть якщо її усиновив новий чоловік. У справі 620/11769/25 позивач спирався на ухвалу про відібрання дитини у матері — суд нагадав, що відібрання без позбавлення прав за статтею 164 Сімейного кодексу є лише тимчасовим заходом і не звільняє матір від обов’язку утримувати дитину.
Тягар доказування за статтею 77 КАС повністю лежить на позивачі, і медичні довідки дитини чи свідоцтво про шлюб самі по собі нічого не доводять. У справі 320/24432/25 військовий подав документи щодо тяжких захворювань дитини та ІІІ групи інвалідності дружини, встановленої з вересня 2024 року.
Суд відмовив: третя група означає помірні функціональні порушення й не підтверджує потреби в постійному сторонньому догляді. У справі 380/2790/26 аргумент був інший — дружина за кордоном доглядає за пораненим старшим сином, тому молодшу дитину виховує батько. Суд відповів, що тимчасове перебування за кордоном підстав для звільнення не створює. Повний розбір цих справ із поясненням стандарту доказування показує, наскільки формально суди читають документи.

Що саме потрібно доводити у рапорті
Що з цього випливає для тих, хто готує рапорт. Доводити треба не свою присутність біля дитини, а об’єктивну неможливість іншого з батьків доглядати за нею. Це два різні набори документів: у першому випадку збирають довідки зі школи й показання сусідів, у другому — медичні висновки про потребу в постійному догляді, судові рішення про позбавлення прав, дані про фактичне місце перебування.
Окремо про строки. Частина двічі відмовила в рапорті у справі 380/4904/26 — і це не привід зупинятися, бо оскаржується саме рішення командування, а не сам факт відмови. Але й затягувати немає сенсу: чим свіжіші документи про стан дитини та другого з батьків, тим менше запитань у суду.




