Пакистан і Афганістан опинилися на межі повноцінного збройного конфлікту: міністр оборони Пакистану заявив, що між країнами тепер «відкрита війна» після взаємних ударів і десятків загиблих по обидва боки кордону.
Як почалася нова ескалація
У ніч з 26 на 27 лютого пакистанські ВПС завдали ударів по цілях у Кабулі, Кандагарі та кількох прикордонних провінціях Афганістану, заявивши про знищення об’єктів, пов’язаних з талібами та радикальними угрупованнями. Ці дії стали відповіддю на попередні рейди й обстріли з афганської території, а також на серію нападів у прикордонних районах Пакистану, відповідальність за які Ісламабад покладає на пакистанський Талібан (TTP) та інші групи.
Раніше, 21–22 лютого, Пакистан уже завдавав авіаударів по території Афганістану, тоді повідомлялося про загибель мирних жителів, серед яких були жінки й діти. Це спричинило хвилю засуджень із боку міжнародних організацій та заклики до стриманості.
Заява міністра оборони Пакистану
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Мухаммад Асіф зробив публічну заяву, в якій сказав, що «терпіння Ісламабада вичерпано» і що між Пакистаном та Афганістаном тепер фактично триває «відкрита війна». Він звинуватив афганський Талібан у тому, що Афганістан став «плацдармом для терору» проти Пакистану після виведення військ НАТО, та заявив, що країна більше не обмежуватиметься дипломатичними протестами й залишає за собою право на силову відповідь проти угруповань, які вважає загрозою.
Афганська сторона, у свою чергу, засудила пакистанські удари як грубе порушення суверенітету і попередила, що зберігає право на відповідь, не вживаючи поки прямо формулювання «війна».
Жертви серед цивільних та гуманітарний вимір
За повідомленнями з місця подій, внаслідок останніх ударів у кількох провінціях Афганістану загинули цивільні, серед них – цілі родини. Під вогонь потрапили житлові будинки й інша цивільна інфраструктура. Місцеві жителі змушені залишати домівки через ризик нових атак, що погіршує й без того складну гуманітарну ситуацію в регіоні.
Міжнародні організації закликають обидві сторони до негайної деескалації, наголошуючи на неприпустимості ударів, які призводять до загибелі мирного населення, та попереджають про небезпеку подальшого «циклу помсти».
Глибинні причини конфлікту
Поточна ескалація спирається на давні проблеми в регіоні. Пакистан звинувачує афганський Талібан у тому, що той не перешкоджає діяльності бойовиків Tehreek-e-Taliban Pakistan (TTP) та інших радикальних угруповань, які здійснюють напади на території Пакистану, використовуючи Афганістан як укриття.
Кабул ці звинувачення публічно заперечує і наполягає, що не дозволяє використовувати свою територію для атак проти сусідів, натомість засуджуючи будь-які перельоти й бомбардування як порушення кордонів.
Ситуацію ускладнюють взаємні підозри, геополітичні інтереси сусідніх країн та відсутність довіри між урядами, що робить кожен інцидент потенційним приводом для нового витка насильства.
Ризики для регіону та можливі сценарії
Аналітики попереджають, що риторика про «відкриту війну» значно підвищує ризики для всієї Центральної та Південної Азії. Новий виток протистояння може посилити нестабільність, збільшити потоки біженців, створити додатковий простір для радикальних угруповань і ускладнити роботу гуманітарних місій.
Поки жодна зі сторін не демонструє готовності до деескалації, а тон офіційних заяв залишається максимально жорстким. Міжнародні гравці можуть спробувати посередництво, однак реальний вплив на рішення Кабула й Ісламабада обмежений, що робить ситуацію вкрай тривожною для всього регіону.
